Спорт без телевізора — це фізкультура

Найголовніше спортивне видовище нинішнього березня — матчі національної збірної з футболу — розпочиналися о дев’ятій вечора.

Це не було вимогою УЄФА чи побажанням гостей. Так вирішив телевізійний канал, що має виняткове право на показ матчів збірної України. Мотив нікому не пояснили, але він і так зрозумілий: виступ головної футбольної команди держави — це не привід ламати «сітку мовлення» із серіалами та іншими програмами, які «годують» згаданий телеканал. А що глядачам ­незручно у будній день іти на футбол о 21:00, то це нічого — перетопчуться.

Коли наше телебачення так ставиться до найпопулярнішої в народі футбольної команди, то про решту спортивних трансляцій годі й казати. Поодинокі репортажі з міжнародних змагань за участю наших спортсменів треба спеціально «виловлювати» на тому чи іншому телеканалі. Так само, як і окремі матчі національного чемпіонату з хокею чи баскетболу.

Телевізійники пояснюють це просто: у спортивних передач немає «рейтингу», який давав би можливість заробити на їхньому показі. І це чиста правда. У цивілізованому світі все так само — рейтинг «для телевізора» мають лише ­окремі змагання з найбільш касових видів спорту — футбол, теніс, хокей, автоперегони. А інші?

Інші види спорту в Європі й Америці показують на спеціальних некомерційних телевізійних каналах. Там можна побачити і водне поло, і хокей на роликах, і навіть стрільбу з лука. Все це, виявляється, може бути цікаве. Але не для всіх. Тому ці трансляції фінансує або держава, або спеціальні фонди, куди, до речі, йде частина доходів від «комерційних» видів спорту.

Наше нинішнє телебачення орієнтоване здебільшого на пенсіонерів і домогосподарок, яким у рекламних паузах пропонують мийні засоби та ліки від геморою. Спортивні події цій аудиторії нецікаві. А змагання спортсменів, яких немає «в телевізорі», це «річ у собі», більше подібна до фізкультури. Звідки українські школярі знатимуть про те, якими цікавими можуть бути легка атлетика, плавання, гімнастика, інші види спорту за олімпійською програмою?

Звісно, цим має опікуватися держава, яка мала б фінансувати некомерційний спортивний телеканал. Але державу нашу, як і в усі останні десятиліття, цікавить здебільшого геморой. У прямому й переносному значенні цього терміна.

Микола НЕСЕНЮК