Головний тренер ФК «Олександрія» Володимир Шаран в інтерв’ю клубній прес-службі підвів підсумки календарного 2016-го року та розповів про плани на майбутнє.
Владимир Шаран— Які здобутки ми маємо в 2016 році?
— Ми почали цей футбольний рік на позитивній ноті. Вперше в своїй історії, команда з Олександрії зіграла внічию з «Динамо» Київ, в підсумку вибивши киян на стадії 1/4 Кубку України. Звісно, в подальшому, ми намагались і прагнули досягти більшого в чемпіонаті тому, що ми знали про санкції, які були прийняті до «Дніпра» і в нас був великий шанс, щоб вперше в історії потрапити в попередній етап Ліги Європи.
— Скажіть, будь-ласка, чого не вистачило в матчах кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти «Хайдука»?
— Я думаю, що першим фактором було те, що ми не ввійшли в сезон. Ми завжди, скажімо так, важкувато входимо, хоча і розпочали рік вдало. Але влітку, традиційно, ми дуже плавно входимо в сезон. Хоч команда «Хайдук» молодша, але в них більше досвіду саме в виступах на такому рівні. І по-друге, травми отримали такі провідні гравці: Артем Полярус, Андрій Цуріков і Василь Грицук. В одному матчі, фактично, вони вибули зі строю, а саме після гри з «Алюмінієм». Тобто, лівий фланг і гравці, яких ми награвали і готували, безпосередньо до матчу з «Хайдуком». Тому, я вважаю саме ці причини вплинули на кінцевий результат. Звичайно, не хочу когось звинувачувати, але всі бачили, що ми не заслуговували домашньої поразки з таким рахунком. Я вважаю, якщо б ми пізніше входили в єврокубкові баталії, наприклад як «Зоря», погравши в чемпіонаті, тоді звичайно був би інший результат. Я впевнений в цьому.
— Президент прийняв непросте рішення, щоб вболівальники мали можливість подивитися хоча б один єврокубковий матч, провівши серйозну реконструкцію стадіону.
— Президент зробив неможливе. За такий короткий проміжок часу, в такій складній ситуації, в якій знаходиться держава, в цілому, він спромігся зробити те, що зазвичай десятиріччями не можуть зробити інші клуби. Я розумів відповідальність і хлопці це розуміли. Ми намагалися якомога краще зіграти. Це перший раз в історії «Олександрії» такий футбольний «бум», але я думаю що не останній.
— Володимире Богдановичу, вперше в історії міста представник футбольної професії, в щорічному конкурсі «Олександрієць року» переміг в номінації «Професіонал року». Цей факт мав на вас позитивний вплив?
— Розумієте, коли люди помічають і відзначають — це дуже приємно. Ми в першу чергу намагаємося грати для вболівальників і вони оцінюють нашу роботу. Це, безумовно, дуже приємно і мені, і команді. Багато хороших слів заслуговують і тренерський штаб, і весь футбольний клуб, які разом працювали на цей результат. Це завжди додає впевненості. Ми зростаємо завдяки футболістам, за рахунок всіх позитивних людей, які нас оточують. Намагаємося тримати свою планку.
— Поговоримо ще про досягнення. Яремчук хоч і орендований, але дві звитяги здобув в цьому році: як кращий молодий гравець, а потім як й дорослий гравець жовтня місяця, а також він став автором найшвидшого голу в Прем’єр-лізі за всю історію її існування.
— Я б хотів, щоб не тільки про Романа Яремчука, а й про Андрія Цурікова теж так говорили, а Максим Жичиков, на жаль, так і не зміг продемонструвати те, що ми від нього очікували. За Яремчука, безумовно, почали говорити. Це є результатом наполегливої щоденної праці. Прийшовши в нашу команду, він зрозумів, що в нас в команді немає зірок, а потрібно працювати і доказувати. Він хотів грати в основному складі. Я йому повірив і бачу в ньому перспективного, висококласного футболіста. Ми з ним спілкувались, і я маю надію, що він буде грати на більш високому рівні, мається на увазі в основному складі «Динамо» Київ. Він допоміг нашій команді, і ми зі свого боку зробили максимум для того, щоб він знов таки повернувся в «Динамо», але не на другорядних ролях, а гравцем основи.
— Що можна сказати про інших футболістів, які поповнили ряди нашої команди в нинішньому сезоні?
— Безумовно потрібен час, щоб хлопці ввійшли в колектив і відчували себе розкуто, розуміючи нашу філософію гри та вимоги. На це потрібен час. Тому я прекрасно розумію для чого я запросив Владислава Огірю і він це розуміє. Ми багато спілкувалися, говорив йому, щоб він терпів, тому, що Владислав не був фізично готовий, адже не пройшов з командою навчально-тренувальних зборів і приєднався до нас коли чемпіонат вже розпочався. Як і показав час, ми не помилилися з вибором і Владислав нам потрібен. Тобто я задоволений, тим що він не покладавши рук, працював і це дало свій результат. На рахунок Андрія Гітченка. Його я прекрасно знав. Хоч і багато критики було на початку сезону в його бік, тому що з під нього дуже багато голів забивали, він дуже переживав. Але я все рівно вірю в нього. Йому потрібен був час для того, щоб змінити своє бачення футболу. Зрештою, Андрій став менше помилятись і зміг зіграти так, як нам хотілося. Богдан Боровський, на жаль, не виправдав наших сподівань. Граючи за «Гірник», він виглядав дуже пристойно, прогресував, а прийшовши до нас, не витримав навантажень на навчально-тренувальних зборах. Звичайно, йому було важко, це було видно. Я думаю він перетерпить цей період, поки його дитя підросте, тому що мала дитина — це не так все просто. Я думаю, що ми скоріше всього, віддамо його в оренду в «Інгулець» до кінця сезону для того, щоб була ігрова практика. Тому що дублюючий склад це не його рівень. Тому я теж надіюся на цього гравця. Олександр Матвєєв, на превеликий жаль, отримував багато ушкоджень під час чемпіонату, тому він так і не зміг нам допомогти. Ну а Андрій Цуріков це професіонал, дуже серйозний професіонал. Людина, яка дуже багато працює, яку дуже поважають в колективі як футболісти, так і тренерський штаб. Сподіваюсь він нам дуже допоможе, тому що він залишається до кінця сезону.
— Якщо кидати ретроспективний погляд в футбольний рік, то яким матчем ваших підлеглих ви можете пишатися, як тренер, і який найгірший поєдинок, який хочеться забути або зробити з нього дуже серйозні висновки?
— Найкращі, я думаю, це історичні матчі з «Динамо». Ці два матчі це серйозний показник нашої команди. Надійна гра в обороні, ігрова дисципліна на високому рівні, швидкі контратаки, стандартні положення. Такі поєдинки, де ключову роль грає тактична схема, вирішують результат та якість гри. А найгірший матч це гра минулого сезону з донецьким «Олімпіком» вдома, коли «Олімпік» грав вдесятьох і ми не змогли зламати їх опір. І ще один з «Чорноморцем» в Одесі.
— Володимире Богдановичу, скажіть, будь ласка, що ви змінили в собі після другого сходження до керма «Олександрії»? Всі кажуть, що Шаран став більш мудрішим, більш виваженим. Він читає гру, розвивається як тренер, дружить з тактичними схемами, психологічними та педагогічними навичками. Як вам вдається це робити? На кого, або на що ви орієнтуєтесь в своїй професійній роботі?
— Дійсно у кожного тренера буває такий період, коли він знаходиться певний час без роботи. В цей час людина багато чого аналізує і розуміє, бо без футболу себе не уявляє. І, безумовно, дуже велика школа для мене — це «Карпати» і той період часу, який я після «Карпат» знаходився без роботи. Тому було багато часу все проаналізувати. І щоб не говорили, все рівно я Димінському вдячний. Петро Петрович амбіційна та розумна людина, тут питань немає. Це моя думка. І після цього я став сильнішим, впевненішим в своїх силах. В кожній професії людина намагається зростати професійно, і я це роблю щоденно. Була б у мене можливість, я б намагався якомога частіше виїжджати кудись за кордон, на стажування. Це було б здорово. Але зараз досить багато інформації в Інтернеті, просто треба знайти час і заставити себе зробити це для того, щоб проаналізувати ті матчі, які транслюють, різні тактичні схеми, описи тренувальних процесів. Саме головне — це любити свою професію. Я думаю, це стосується кожного тренера. А коли є практика звичайно воно набагато легше працювати. Немає такого тренера, який не помиляється. Саме головне, щоб футболісти розуміли, що ти від них хочеш. Якщо буде порозуміння між тренером та гравцями, тренером і президентом, тоді звичайно буде і хороший результат.
— «Олександрія» має досить великий тренерський штаб. Скажіть, він вам більше допомагає чи деякою мірою і заважає?
— Відсотків на вісімдесят тренерський штаб є моїми однодумцями. Але, звичайно, бувають і різні думки. І по складах на гру. Наприклад, вони всі були за одного гравця, а я за іншого. Це нормальна робота. Я думаю, що в принципі у нас дуже хороший тренерський штаб, хороше порозуміння. Ми вже разом працюємо багато років і слава Богу знаходимося на високих позиціях в турнірній таблиці. Це результат взаєморозуміння.
— Скажіть будь-ласка, як у вас складаються стосунки з президентом клубу?
— Мені б хотілось, щоб у всіх тренерів був такий президент, І щоб вони мали такі взаємини, як маємо ми. Я маю на увазі, в першу чергу робочі. Всі питання, які у нас виникають, ми вирішуємо разом. Я йому пропоную гравців, які умови ми можемо їм створити. І саме головне, що він довіряє мені, завжди дає добро на тих гравців, яких я пропоную. У нас дуже гарне взаєморозуміння і дуже хороші стосунки. А у неформальній обстановці, звичайно, ми взагалі розмовляємо на різні теми. Тобто у нас все добре в цьому плані.
— Який то солдат, що не мріє бути генералом... Вчора політика клубу була така, щоб не брати зіркових гравців, тому що клуб розуміє проблеми держави. А чи не з’явилось у Сергія Анатолійовича більше амбіцій та бажання, щоб десь втрутитись в боротьбу не тільки за місце в Лізі Європи, а й поборотися в найближчій перспективі за медалі чемпіонату?
— Це дуже серйозне питання, давайте будемо реалістами. Головне завдання в мене було потрапити в першу шістку. Ми ще не виконали першого завдання. Якщо виконаємо, то тоді вже будемо відштовхуватись від того завдання, яке буде наступним. Наступне завдання це єврокубки. Президент цього хоче і я хочу, і знаю, що це буде. Наше головне завдання — закінчити першу частину чемпіонату в першій шістці, щоб до нас приїздили «Динамо», «Шахтар», «Зоря». Тобто грати на високому рівні. Це основна задача.
— Погодьтесь, що з командою, яка йде третьою — це «Зоря», «Олександрія» виступила достойно. А забий Андрій Запорожан пенальті в домашньому матчі, то невідомо як склалася б ситуація.
— Не треба рахувати ці матчі. Рівень «Зорі» набагато вищий ніж наш, я так вважаю. Індивідуальний клас футболістів вище, розумієте? Для того, щоб ми грали у такий футбол як «Зоря», нам потрібні швидкісні гравці на флангах. В нас немає такої швидкості. В нас є хороша організація і самовіддача, бійцівські якості. Але в нас немає того, щоб мені хотілося б бачити від нашої команди при грі на контратаках, як проводить їх «Зоря». Рівень футболістів «Зорі» набагато кращий: Караваєв, Петряк, Бонавентуре, Любенович, Ліпартія, Сухоцький, Соболь. Розумієте? Треба реально на це дивитись. Якщо завдання будуть вищі, то для цього потрібні серйозні виконавці. Хоча в нас стабільна заробітна плата, преміальні, все вчасно, але не всі футболісти хочуть їхати в Олександрію. Наприклад, я хочу одного гравця зараз, але впевнений він піде в «Зорю», хочу іншого, з іншої команди, він не захотів до нас іти, залишився, сказавши що Олександрія маленьке містечко, все в такому плані. Розумієте? Ті футболісти, які хочуть грати, вони підуть хоч в село грати. Я вже бачу яке підсилення нам потрібно. Це три-чотири гравці, для того щоб виконати завдання виходу в єврокубки. Але вони на контрактах, я вже з ними розмовляв. Вони не хочуть там залишатись, хочуть до нас, але у них контракти. І що робити? Ми не можемо платити такі гроші, як за Фаворова «Зірка» заплатила. «Зірка» взяла собі чотирьох легіонерів, заробітна плата, на скільки я знаю, у них вища ніж у нас. Тобто, бачите як все не просто. Але ми вижимаємо максимум, навіть, більше. Якщо б мені сказали, що ми закінчимо осінню частину на четвертому місці, я б не повірив. Тому що я бачу, які в нас є по грі проблеми. Але всі разом зібрались, компенсували за рахунок людських якостей, за рахунок самовіддачі. А в подальшому звичайно треба підсилення, треба освіжати гру. В атаці в першу чергу. Хотілося б пару таких гравців на флангах, як Таргамадзе. І тоді вже можна ставити серйозні завдання. І, звичайно ж, нападника. Яремчука вже немає, залишається Куліш і Пономар. Віталій пропускає з «Волинню», залишається один Куліш.
— Команда збирається одинадцятого січня. Проведе два збори в Туреччині. Чи можна більш детальніше про плани в міжсезонні?
— Збираємось, проходимо медогляд і п’ятнадцятого вилітаємо до Туреччини в «Gold City» (Аланія) на двотижневий навчально-тренувальний збір. Там заплановано у нас чотири поєдинки. На два поєдинки, на скільки я знаю, є домовленість, це дві болгарські команди: «Славія» (Софія) та «Локомотив» (Пловдів) та ще два поєдинки плануються. На першому зборі ми акцентуватимемо увагу на функціональній підготовці в першу чергу, а спаринги це вже на другому тренувальному зборі. Хочеться дуже серйозних спаринг-партнерів. Другий навчально-тренувальний збір плануємо провести в «Susesi luxury resort» (Белєк) з 2-го по 16-те лютого. От такі у нас плани.
— Хто із нинішніх гравців, з тих чи інших причин залишає команду?
— За Боровського я вам вже сказав. Ще під питанням один гравець і все. Всі інші поки що залишаються в команді. Можу сказати, що з молодіжного складу Владислав Шкіндер буде працювати з нами весь час. Це наша надія. Будемо з нього ліпити футболіста, скажемо так, тому що задатки в нього є.
— Ви слідкуєте і маєте загальну концепцію підготовки, молодіжних команд U-19 та U-21. Команда U-19 в першій частині показала надзвичайно фантастичний результат. Натомість дублери грали гірше, ніж ми від них очікували. Які ви рахуєте тут є питання, і як ви їх плануєте вирішувати в подальшому?
— Це внутрішні проблеми. Ми, в загальному, розмовляли і з Андрієм Купцовим і з Ігорем Костирею, тренерами які працюють з U-19 та U-21. І на наступний рік буде концепція дещо інша. Всі ми розуміємо що це не добре, коли «Олександрія» U-21 знаходиться на 11-у місці, коли є всі умови для роботи, харчування, екіпіровка, футбольні поля. Взагалі проблем ніяких немає. Тому треба трішки по-іншому працювати, це вже наші внутрішні справи. Так що наступного року все буде дещо по-іншому. Треба підтягувати молодих виконавців з U-19 і працювати. Саме головне щоб U-21 давало гравців для основної команди, хоча б одного в рік, це буде хороший результат. А U-19 молодці, з грандами дуже серйозно грали і вигравали. Я бачу, що є характер в цих хлопців. Треба й в подальшому в цьому ж напрямку працювати.
— Скажіть, будь-ласка, ось багато було розмов за і проти нинішнього формату чемпіонату. Дванадцять команд, розділення потім на шістки. Ось уже практично більша частина матчів в першому циклі проведена. Правильний це шлях чи краще б повернутися до тої схеми, яка була роками у нашому футболі?
— Можна підвести підсумки тільки в кінці сезону чи правильно, чи ні. Зараз важко щось про це говорити. Але вже видно, що зараз багато проблем з футбольними полями в таку пору року. Хочеться грати при хороших погодних умовах. Нічого страшного, якщо можна зіграти два матчі на неділю. Всі люди в Європі так грають. Чому б нам так не зіграти? Чому ми граєм до 11-о грудня? Це добре, що нам пощастило з погодою.
— В таблиці «попередження та вилучення» за час, який сплинув, «Чорноморець» на першому місці (67 очок), «Олександрія» на другому (65 очок), на третьому «Волинь» (59 очок).
— Я не думав що ми така «командьоха» яка так багато порушує (авт. — сміється). Давайте розберемо гру з «Чорноморцем». Дійсно, це був дуже важливий для нас поєдинок. Всі вважали, що ми загубили очки в іграх з «Олімпіком» та «Зіркою», але ми компенсували це в матчах с іншими командами. Але дійсно і для нас це були неочікувані результати. З «Олімпіком», і з «Зіркою» зігравши внічию, ми прагнули тільки перемогти. Але почувши після гри з «Чорноморцем», висловлювання гравців та тренера, я був збентежений. Скажу відверто, переглянувши всі матчі «Чорноморця», налаштовував наших футболістів на гру по особливому. Те, як грає «Чорноморець», а саме деякі гравці, я не буду називати хто, таких виконавців я б ніколи в команду не взяв. Кожен раз я кажу що не дай Бог ви будете ззаду стрибати в когось, щоб людина травму отримала таку серйозну, як наприклад Таргамадзе на наших очах. Так, ми граємо жорстко, у нас команда справжніх чоловіків, які виходять, які віддаються грі повністю. Але нехай хоч один тренер скаже, що у нас груба команда. Я вважаю, що у нас не груба команда. Так, у нас жорстка команда, але щоб хтось стрибав, як пів команди «Чорноморця»... Я казав, якщо в боротьбі поступитесь цій команді, дасте слабинку, тоді ви цю гру не виграєте. І тому вийшла така гра. Я сказав, що картки мене в цій грі не хвилюють, це було сказано мною перший раз за весь час. І тому хлопці вийшли, не поступаючись, доказали, що це чоловіча боротьба. І мені було дуже не приємно чути, що начебто, наші хлопці підійшли до одеситів і сказали: «вибачте за цирк». Якщо це сказав наш футболіст, то його в команді не буде. Але мене всі хлопці завірили, що такого взагалі не було. Потрібно шукати причини поразки в собі. Я ніколи не коментував суддівство і не буду цього робити. Просто треба бути справжніми чоловіками і виходити на футбольне поле обличчям до обличчя, доказувати хто сильніший. От і все що я хотів сказати.
— Ваші побажання вболівальникам в новому році.
— Щиросердечно вітаю всіх шанувальників футболу, дорогих олександрійців з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим. Бажаю міцного здоров’я, великого людського щастя, добробуту, благополуччя і Божої благодаті. Нехай рік Новий буде для Вас багатим на добро, щедрим на успіхи і вдачі. Нехай збудуться всі заповітні мрії. Щасливого Нового року і веселих свят!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
