Выступление Григория Суркиса на XX Конгрессе ФФУ

Перед участниками XX Конгресса Федерации футбола Украины выступил вице-президент УЕФА, почетный президент ФФУ Григорий Суркис.

Шановні учасники та гості конгресу! Дорогі друзі!

У своїх виступах на останніх конгресах Федерації футболу України я торкався різних тем — як глобальних, так і суто внутрішніх. Однак жодного разу я не оминув увагою тему, що є ключовою для всіх організацій, задіяних у проведенні футбольних змагань, незалежно від того, де розташовані їхні штаб-квартири — у Цюріху, Ньоні чи Києві.

Це — тема безпеки в футболі!

Я вважаю своїм обов’язком знову і знову привертати вашу увагу до питання безпеки проведення футбольних змагань в Україні — як у міжнародному контексті, коли мова йде про матчі збірних та наших представників у єврокубках, так і в національному розрізі.

За останні роки українська футбольна спільнота неодноразово була змушена долати об’єктивні труднощі в цій надзвичайно важливій та чутливій сфері.

Зараз перед нами постає новий виклик, і разом із присутніми тут почесними гостями з ФІФА та УЄФА я хочу пересвідчитись, що ФФУ в повній мірі розуміє свою відповідальність та налаштована на оптимальне вирішення проблеми.

Як ви здогадались, мова йде про так зване «маріупольське питання», котре з подачі ФФУ стало резонансним у вітчизняних ЗМІ. Чому я вирішив порушити цю тему сьогодні — перед головним футбольним активом України та повноважними представниками керівних міжнародних організацій?

Тому що поки ми бачили багато емоцій, багато інформаційних маніпуляцій, навіть дещицю інфантилізму з боку певних офіційних осіб. Але при цьому — занадто мало кваліфікованої експертизи.

У чому взагалі суть питання? Лише в одному — чи безпечно проводити матчі Прем’єр-ліги в чудовому українському місті Маріуполі, чи ризики — зокрема для певних клубів — занадто високі, щоб гарантувати належну організацію цих зустрічей?

Можна сформулювати питання більш конкретно. Чи ФФУ, УПЛ та клуб-господар, зважаючи на специфіку умов у місті Маріуполь, у змозі в повній мірі виконати всі відповідні вимоги Регламенту Прем’єр-ліги та Регламенту інфраструктури стадіонів та заходів безпеки проведення змагань з футболу ФФУ?

Саме ці питання зараз ставлять клуби та інші члени української футбольної спільноти. Але чи отримують вони відповідь? Або хоча б мінімально аргументовані — підкреслюю, аргументовані, а не емоційні — пояснення від сторін, що несуть відповідальність за організацію безпеки та змагань в цілому? Ні і ще раз — ні!

Замість цього вони були втягнуті у дискусії про те, хто справжній патріот, а хто фальшивий; хто боїться терористів, а хто — ні; хто більше поважає і цінує українську армію та її подвиг, а хто менше...

Невже саме це потрібно нашому і так роз’єднаному, зануреному в фінансову та соціальну кризу футболу? Я твердо переконаний, що — не це. І не маю сумнівів, що і ви всі теж це прекрасно розумієте.

Повторюю: є регламент, є чіткі вимоги до організації футбольних матчів Прем’єр-ліги — не першої ліги, не турніру дублерів, не Кубку України — а конкретно вищого дивізіону чемпіонату України. І вони повинні бути безумовно виконані!

А ще має бути твереза, кваліфікована оцінка об’єктивних ризиків. Зумовлена не політичною чи ще якоюсь доцільністю, а розумінням того, наскільки важливим є питання безпеки, в тому числі для міжнародних організацій на кшталт УЄФА і ФІФА.

Дивіться: всі клуби в рамках єврокубків їздять грати в Росію, а от українські — ні. Ось це і є наслідок реальної оцінки ризиків з боку УЄФА.

Тепер протилежний приклад. Після терористичного акту в Дортмунді постало питання про відміну матчу «Борусії» та «Монако». І знаєте, УЄФА не звертався до «Борусії», мовляв, та ви не бійтесь, їдьте... А щоб вам спокійніше було, то до вас в автобус президент УЄФА Александр Чеферін сяде...

Ні, замість цього УЄФА максимально оперативно провів колосальну роботу з оцінки подальших ризиків та спроможності виконання всіх необхідних заходів безпеки на стадіоні. І лише пересвідчившись, що учасникам матчу нічого більше не загрожує, УЄФА дав дозвіл на проведення гри.

Та не треба далеко ходити за прикладами. У нас власних вистачає. Згадайте, скільки разів за останні роки міжнародні матчі в Україні були в зоні особливої уваги УЄФА саме в контексті безпеки? Ви ж добре пам’ятаєте, як УЄФА забороняв грати в Харкові, Дніпрі, Одесі. Чи як УЄФА переніс домашній матч київського «Динамо» проти «Валенсії» в 2014 році на нейтральне поле...

Логіка — проста. Де безпечно — там граємо. Де ризики занадто високі, де є серйозні неконтрольовані фактори — там не граємо.

Повірте, як колишній керівник Комітету УЄФА з питань стадіонів та безпеки змагань я знаю, про що кажу. Я головував на багатьох зустрічах, нарадах та інших заходах в цій сфері, в тому числі й на масштабних міжнародних конференціях. І всюди я чув єдину думку: безпека — це пріоритет номер один!

Хочу наголосити: мої слова — не є оцінкою того, чи можна грати в Маріуполі чи ні. А конкретніше — чи безпечно там грати клубам УПЛ. Мої слова — це чергова засторога: не можна замість вирішення такого відповідального питання влаштовувати навколо нього популістські піар-акції.

Особливо тепер, коли до України протягом наступного сезону буде прикута величезна увага з боку УЄФА та всієї світової футбольної спільноти завдяки проведенню в Києві фіналу Ліги чемпіонів.

І будь-які можливі промахи ФФУ, УПЛ та правоохоронців в організації безпеки матчів лише будуть збурювати зайві розмови про спроможність нашої країни прийняти головний матч європейського сезону, а також можуть відвадити частину вболівальників, що хотіли б приїхати на фінал до Києва, та болюче вдарити по іміджу всього українського футболу.

У цій сфері — борони Боже гратися з вогнем! Не можна приймати формальні рішення! Не можна нехтувати міжнародним досвідом та здоровим глуздом! Безпека на футбольних матчах — це не просто прерогатива організаторів змагань, але й надзвичайна, особлива відповідальність.

Не забувайте про те, що насправді стоїть на кону — здоров’я та життя людей...

Дякую за увагу!