Нарешті можна спати спокійно. Конгрес Федерації футболу України ухвалив стратегію розвитку цього виду спорту до 2030 року. Я не глузую. Мені справді стало легше дивитися на майбутнє нашого футболу. Цього разу на 13 років наперед.
Що це означає на практиці? Найперше, припиниться непотрібна критика, яка лише заважає нашій футбольній федерації рухатися уперед. Тому що тепер кожного критикана можна спокійно посилати у 2030 рік. Ввічливо так і розсудливо — приходьте, мовляв, через 13 років, тоді й поговоримо. А тепер не заважайте.
І справді, чому би нашому футболу не прийняти на оці майже півтора десятиліття єдині для усіх «правила гри» і не змінювати їх до 2030-го? Причому, немає жодного значення, які саме це будуть правила. Аби лише їх не змінювали щороку, як це робили у нас, починаючи із 1992-го і продовжуючи дотепер.
Кажуть, що є проект реорганізації «професійного» футболу в Україні. Ним визначена кількість команд у двох «професійних» лігах. Решту відправлять в «аматори». Так давайте швидше. Затверджуйте цю структуру і нехай працює. Без змін усі 13 років. Бо жодна попередня не запрацювала не тому, що була поганою, а тому, що ніхто не знав, що буде завтра. Скільки буде в лігах команд, кого допустять, кого ні. Скажете, що в нас і тепер невідомо остаточно, хто гратиме наступного сезону і у якій саме лізі?
Ось для цього і потрібна стратегія. Я так думаю. Не знаю, щоправда, що думають ті, хто цю стратегію укладав. Може, вони діяли за відомим «правилом Насреддіна», згідно з яким до потрібного терміну все одно всі не доживуть. Тож можна обіцяти все, що завгодно. Хоч навчити віслюка читати, як обіцяв згаданий Насреддін, хоч підняти український футбол на небачені висоти.
Ви сміятиметесь, але я збираюсь до 2030 року дожити. Сподіваюсь, разом зі стратегією, яку ухвалив конгрес ФФУ.
Микола НЕСЕНЮК
В очередной раз нас пытаются "надурить - типа "лохи" все "схавают". Грустно господа-коллеги.
---------------
В стране нет стабильности, нет нормально действующей экономики, и люди и предприятия по большей части в подвешенном состоянии - в таких условиях делать структуры которые не пошатнутся от любого удара весьма затруднительно и очередная "реформа" не от хорошей жизни, а от попыток подстроится под ситуацию.
Простой пример - с одной стороны есть регламент в "сытые" годы разработанный с серьезными требованиями, а в нынешнее время и половина клубов высшей лиги не могут соответствовать регламенту. И ничего не менять не получится - тут либо требования ослабить, либо количество клубов сменить, либо и то и другое. И про какую стабильность можно говорить? Сегодня есть Металлист и Днепр - соответствующие регламенту, а завтра им на замену Верес и Ровно которые нужно за уши тянуть до норм регламента. И не факт, что доиграют и вообще не факт, что завтра хозяин их не бросит. Так какая стабильность? Откуда ее брать?