Околофутбольных хулиганов никто искать не будет

Після фінального матчу першості України серед футболістів-аматорів, який не вдалося дограти через хуліганські дії «уболівальників», так і не з’явилося поки що інформації про упізнання та затримання ініціаторів та учасників бійки. Хоча проблем ніби і не мало бути — гра проходила на «Олімпійському», який обладнаний усіма необхідними системами відеоспостереження.

Здається, я знаю причину загадкового мовчання правоохоронців. Людей, які вчинили безчинства на футбольному матчі у присутності керівників вітчизняного футболу, не потрібно шукати. Усі вони давно і добре відомі тим, кому треба. Для тих, хто обізнаний, не є секретом ані імена та прізвища, ані адреси проживання, ані військові звання організаторів бійки перед телевізійними камерами. Чому їх не чіпають?

Причина проста. У середовищі так званих «ультрас» є одразу кілька груп впливу. Одна частина сумлінно розучує патріотичні та нецензурні «кричалки», виготовляє «креативні банери» та створює звук на практично завжди порожніх футбольних аренах. Друга частина приходить на трибуни непомітно, змішується з іншими, і, коли отримує команду, біжить когось бити, щось ламати чи ще якимсь чином порушувати порядок. Стосунки між цими двома частинами «ультрас» мені невідомі, але те, що «хулігани» тісно пов’язані із правоохоронними та іншими силовими структурами, сумнівів не викликає жодних.

Нагадаю історію «ультрас» «Вереса» у Рівному, про яких до 2015 року ніхто не чув. Вони з’явились «нізвідки», заробили для клубу багато штрафів та дискваліфікацію стадіону, а потім зникли у невідомому напрямку, не залишивши за собою ані імен, ані адрес. І так у нас по­всюди — до активних футбольних уболівальників «коли треба» приєднуються дебелі молодики, які роблять усе, що хочуть, і яким ніколи за це нічого не буває.

Ці люди показують себе не лише на футболі. Їх можна побачити в інших місцях масових заворушень. На мій сторонній погляд, ці групи підконтрольні тим чи іншим політикам і тісно переплетені зі спецслужбами різних часів і різних держав. Саме тому їх ніхто і ніколи не «світить».

Тож не чекайте, що хуліганів знайдуть та покарають. Вони ще не раз покажуть кому треба те, що треба. А наш футбол продовжуватиме страждати: стадіони отримуватимуть дискваліфікації, а нормальні уболівальники залишатимуться вдома, аби часом не побили на стадіоні. Гарантії від цього немає навіть на «Олімпійському».

Микола НЕСЕНЮК