«Вперед, «Агробизнес!» можно кричать разве что за деньги

У другій лізі українського «професійного» футболу цього літа стартувала команда з розкішною назвою — «Агробізнес».

Николай Несенюк

Чому ні? Як захотів власник — так і назвав. Це ж вам не команди швейцарської ліги, чи не кожна з яких має історію у понад 100 років і передає свою назву з покоління в покоління. І що з того, що у Волочиську, де базується згаданий «Агробізнес», футбольну ­команду довгі роки називали «Збруч», за іменем місцевої річки?

У Північній Америці перед тим як створити футбольну, хокейну, баскетбольну чи бейсбольну ­команду, проводять опитування серед потенційних уболівальників. Вона й обирають поміж «вовками», «пантерами», «пінгвінами» тощо. Але ж це Америка, де футбольний клуб є бізнесом і має заробляти гроші. Тому їм не все одно, як називатиметься команда, які в неї будуть кольори, талісмани та все інше.

У нас простіше. Хазяїн вільний ­назвати свій «футбольний клуб» хоч іменем власної собаки. А вболівальники? Їх там не стояло. Не для них наші молоді скоробагатьки міряються нині «футбольними клубами». Хоча могли би й подумати про те, що кричати з трибун — «Уперед, «Агробізнес!» — якось незручно. Хіба що за гроші.

20 років тому уздовж українських доріг, як гриби виростали «кафе-бари» для проїжджаючих. Їх називали здебільшого жіночими іменами — «Наталія», «Людмила», «Тетяна». Цими назвами власники кафе намагалися зробити приємне своїм жінкам, донькам або двоюрідним сестрам. Тепер, коли на українські дороги прийшов великий бізнес, від тих кафе нічого не залишилося. Так врешті буде й з нинішніми «футбольними іграшками». Справжній футбольний бізнес, за якого власник команди й не подумає сам заявитися у склад або вийти на поле, у нас рано чи пізно з’явиться. І футбольні команди носитимуть притомні назви. А нинішні «агробізнеси» згадуватимуть, як поганий анекдот. Коли згадуватимуть узагалі.

Микола НЕСЕНЮК

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости