Апперкот из бункера

Минув рік з того часу, як футбольний клуб «Шахтар» вимагав відсторонити мене від роботи в футболі за те, що я публічно висловив сумнів у патріотичності цього клубу.

Нагадаю, які саме мої слова, сказані 15 листопада минулого року викликали шалений гнів Сергія Палкіна і компанії:

«Якщо ви граєте в чемпіонаті України, будьте українцями, будьте патріотами. Нарешті примусили гімн співати з третього року якихось футболістів. Якщо ви кажете, що у вас все гаразд — їдьте грати в Донецьк. Чому ви не їдете туди? Їдьте на свою «Донбас Арену», якщо ви такі патріоти Донбасу. Чому ви сюди приїхали? Вам же так погано було в Україні. Ми пам’ятаємо, як до 2014 року «Шахтарю» було і те погано в Україні, і те, на стадіоні. Чого ж ви живете всі в Києві? Вони всі в Києві ж живуть, і нічого страшного, не помирають від української мови, українського прапора, всі живі. Думаю, вони не хочуть назад їхати, їм тут добре».

Ось за ці слова ФК «Шахтар» вимагав у Комітету ФФУ з етики та чесної гри відсторонити мене від роботи. А коли Комітет цього не зробив, Палкін сказав таке:

«Заявления, подобно тем, которые позволил себе представитель «Динамо» Несенюк — раскалывают наше общество, а решение Комитета ФФУ по этике и честной игре такие заявления оправдывают и ни коим образом не способствуют нормализации ситуации в стране. Считаю, что Комитет и его руководитель Кочетов полностью себя дискредитировали, расписались в своей профнепригодности и дилетантстве.И это решение не против «Шахтера» и наших болельщиков, это решение против логики, морали и здравого смысла. Плевок в тех, кто хотел бы хоть как-то формировать порядок и ответственность в нашем футболе.Так называемый «Комитет по этике ФФУ» нужно либо распустить, либо если мы хотим изменений, решительно менять людей, менять подходы, требования и ответственность».

Гадаю, що рік, що пройшов з того часу, дав відповіді на усі запитання. І тепер настав час задати запитання Сергію Палкіну. Генеральний директор ФК «Шахтар» після матчу «Шахтар» — «Зоря», у якому арбітр Бойко вилучив з поля трьох гравців донецької команди, заявив, що він «удивлен сдержанностью Фонсеки. Если бы я был на его месте, то от парочки апперкотов я бы не отказался и не сдержался бы».

Мені здається, що публічні заклики керівника футбольного клубу до побиття арбітра мали би бути розглянуті тим самим Комітетом ФФУ з етики та чесної гри, який, до речі, за побажанням Палкіна таки розформували і тепер його очолює такий собі Франческо Баранка.

Я міг би тепер як офіційна особа ФК «Динамо» (Київ) зробити те, що зробили рік тому керівники «Шахтаря» після моїх слів на адресу цього клубу. Звернутися до Ахметова із вимогою звільнити Палкіна, за те, що він порушивши усі мислимі і немислимі закони елементарної пристойності, став говорити про українських арбітрів мовою донецької підворотні. Міг би звернутися до Комітету з етики.

Але я не буду цього робити. І не лише тому, що не можна людину насильно змусити бути вихованою. Діагноз Палкіну і його компанії був очевидний іще торік, коли мій заклик до українського патріотизму викликав у них тваринну істерику. А із теперішніх його погроз можна лише посміятися. Ну кого він лякає своїми «аперкотами»? Я розумію, що багаторічне перебування у таємному бункері та пересування під охороною трохи викривляє сприйняття дійсності, але ж не настільки! Сергію Палкіну та його однодумцям слід зрозуміти — їхніх «аперкотів» вже давно ніхто не боїться. Ваш час минув назавжди! Перекладіть це тренеру на прізвище Фонсека. Добре перекладіть, щоб зрозумів і надалі поводився чемно.

Микола Несенюк, Facebook