– Йожефе Йожефовичу, кого вважаєте фаворитом у двобої Хорватія – Україна?
– Безперечно, фаворитами є хорвати. В Загребі завжди складно грати, знаю це ще зі своєї практики. А нині збірну цієї країни укомплектовано непоганими гравцями. Хорвати свідомі того, що у протистоянні з Україною вирішиться їхня доля – чи зможуть вони посісти хоча б друге місце в групі й потрапити на чемпіонат світу. Тому про жодну розслабленість з їхньої сторони годі говорити. Славан Біліч знає, як налаштувати своїх футбоілістів. Тому українцям буде дуже складно. Нашим хлопцям потрібно брати приклад з полтавської «Ворскли», яка у фіналі національного Кубка здолала донецький «Шахтар». Потрібно більш ніж на сто відсотків віддаватися грі, лише за шаленої самовіддачі ми можемо розраховувати на успіх.
– Яку ланку вважаєте найсильнішою у збірної Хорватії?
– У них дуже пристойний півзахист. У нападі теж є кому забивати. Коли ми їхали в Лондон на матч зі збірною Англії, я вже тоді казав, що найскладнішим для нас буде матч у Загребі. Хочеться вірити, що фортуна буде до нас прихильною, і досягнемо бодай нічиєї з хорватами.
– У разі поразки в Загребі наставникам збірної України варто розпочати планування підготовки до Євро-2012?
– Думаю, вони вже думають про Євро-2012. Проте не квапмося, почекаймо на поєдинок із хорватами.
– Порівняйте збірну Хорватії часів, коли з нею зустрічалася національна команда України, яку ви очолювали, і теперішню…
– Тоді однозначно була краща команда. З-поміж хорват було чимало «зірок» світового масштабу, грали футболісти з «Мілана», «Манчестера». Тоді була дуже хороша команда. Часто згадую той матч, перед очима постає епізод, коли суддя не зарахував чистий гол Максимова, коли арбітр не призначив стовідсоткове пенальті щодо Реброва. Ну, а що відбувалося в Києві, мабуть, пам’ятають усі вболівальники. Те, як поводився рефері того двобою Педерсон, не забувається.
– А збірна України коли була сильнішою – тоді чи тепер?
– У мене була краща ситуація, ніж у Михайличенка. Мав змогу запрошувати в команду своїх перевірених футболістів, потенціал яких і стан форми мені були чудово відомі. А в Михайличенка все інакше. Він змушений формувати збірну з гравців із різних команд, а в якій вони формі – відразу зрозуміти складно.
– Михайличенкові складніше ще й тому, що найкращі українські футболісти не мають постійної ігрової практики…
– Так, ви праві. Колись Шевченко у своїй команді був найкращим, тепер він не є гравцем основи своєї команди, гріє лаву запасних. Той самий Воронін не завжди має ігрову практику.
– Серед уболівальників чимало говорять про доцільність запрошення в збірну Андрія Шевченка. Цього сезону він практично не виходив на поле в офіційних матчах, попереднього –те саме…
– А кого тоді запрошувати? Ви ж бачили Гладкого, Селезньова… Хіба можна порівнювати Шеву з ними? Давно говорив, що Шевченко в поганій формі приносить значно більше користі, ніж інші наші нападники. Хіба Гладкий відповідає рівню збірної? Переконаний, Шевченко повинен грати.
Розмовляв Гліб Ваколюк
учетная запись этого пользователя была удалена
Действительно, два главных футбольных специалиста, ненавидят всех кроме себя)
учетная запись этого пользователя была удалена