Я - російськомовний киянин, вболіваю за Динамо Київ. Думаю і вболіваю можливо й російською, але закликаю завтра всіх прийти під Верховну Раду та підтримати мою рідну українську мову! В мене українське прізвище і опанувати мову було не проблемою. Читаєш "Тигролови" Івана Багряного, наспівуєш "Океан Ельзи" чи "Тартак", слухаєш як заповнений стадіон співає Гімн, і мова поступово повертається до тебе.
Українство - воно не в тобі чи твоєму прізвищі, воно в цій землі на якій ми живемо.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
У мене завжди погано виходило вчити вірші, але ці рядки я запам'ятав назавжди.
Завтра клята влада спробує відволікти мій народ від економічних проблем та протягнути через Верховну Раду законопроект запроданця Колесніченко про двомовність. Я - проти! В Україні повинна бути єдина Державна українська мова! Ніхто мені не заважає спілкуватися російською і не треба робити вигляд перед виборами, що хтось там бориться за мої мовні права.
Не заважайте моїй українській мові повертатися на мою українську землю!
Тепер повернемося до футболу. Так вже сталося, що Київ - ще одне русифіковане місто (хоча в Київській області по селах говорять українською). Так вже сталося, що більшість новин та коментарів на сайті пишуться російською мовою. Савєтізація та Голодомори не пройшли безслідно, але ми це поборимо!
ПРОПОНУЮ ЗАВТРА ВЕСЬ ДЕНЬ ПИСАТИ ТА КОМЕНТУВАТИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Вот придумали гульню на всю страну и гуляются 20 лет уже.
Вот зачем громко кричать и искусственно кого-то заставлять?
Я предпочитаю молча и спокойно просто жить в своей стране и ее любить.
Так давайте день полиглота устроим ....
Добра ідея. Підтримую.
Для того , чтобы Украина изменилась недостаточно всем говорить по украински .
Важнее , чтобы говорящие по украински , на русском , на суржике , ботающие по фене и т.д. видели в других гражданах таких же украинцев как они сами , перестали завидовать иностранцам , ненавидеть и опасаться соседей .
И вообще надо больше читать хорошей литературы и помнить слова одного писателя , который сказал "Мне понадобилось 40 лет , чтобы понять , что я не умею писать ... Правда к тому времени я был уже известным писателем ". Не дословно .
В нем шелест трав, и первые признанья,
И горький вкус потерянной слезы,
И слов великих- гордые названия!
Я рідну мову знаю з перших днів,
Коли в колисці мама колисала.
Її слова- як зоряні вогні.
На рідній мові вірші я писала.
Язык любви, украинский язык!
В нем нежность, нам дарованная Богом,
И лунный свет, и сок святой лозы,
И к дому нас ведущая дорога!
На рідній мові плачу та сміюсь,
Радію та страждаю,і співаю.
На українській мові я молюсь.
Та рішення важливі я приймаю.
В моей крови- украинская ночь,
И небо, уходящее куда-то.
Без Украины мне уже невмочь.
Пленит она весенним ароматом.
Я свою мову рідну пронесу
Через життя- велике, чи маленьке.
Я п*ю її, як чистую росу,
Ту мову, що навчила мене ненька.»
Анжела Шкицкая
Власне я ж про це і написав. Ми українці, в нас українські прізвища, українські корені, але мову в нас намагалися відібрати. Не дамо їм цього!
Тож давайте завтра теж будемо намагатися коментувати українською
а ще російська література та світова література, на якій ми проходили ті російські твори, які не влізли до "російської літератури" :)
Приходьте на матч зі шведами з нареченою - покажуть по всьому світу! :)
учетная запись этого пользователя была удалена
Вибачте, але ті хто пишуть тут російською, теж здебільшого роблять величезну кількість помилок і цього вони не цураються. Вони і російською і українською не можуть.
Ви - колись вже володіли українською! Просто згадайте коріння!
учетная запись этого пользователя была удалена