Надибав цікаву статтю на http://texty.org.ua. Роблю репост.
Мережевий соціальний аналіз для ... футбольних команд
Методи, які використовуються для дослідження соціальних мереж, допомагають зрозуміти, чому поточна іспанська збірна на голову сильніше своїх суперників.
Отже, чому іспанці настільки потужні, що виграють вже третій найбільший турнір поспіль?
Фахівці та аматори сходяться у тому, що все це завдяки знаменитій вже стратегії дуже швидких і дуже акуратних пасів, відомої як стиль "тікі-така" (останньою жертвою стала команда Італії, яка була нищівно розгромлена в фіналі Євро-2012).
Двоє науковців-любителів футболу з університету Лондона вперше спробували визначити цю стратегію за допомогою математичних властивостей мережі, яку утворюють гравці на полі. Вершинами у ній є кожен учасник команди, а зв`язки між двома вершинами - це паси, який віддають гравці один одному.
Далі, за допомогою цього методу, можна визначити ключових гравців. Нижче ви можете побачити подібний аналіз для фіналу світового чемпіонату з футболу у 2010 році, коли Іспанія виграла у Голландії.
Товщина ліній одразу показує, що іспанці віддали набагато більше пасів, ніж їх суперники (417 проти 266). Ключові гравці вирізняються кількістю пасів, що віддали та отримали (наприклад, 16-й номер Серхіо Бускетс та 8-й Хаві)
Однак, декілька стандартних математичних характеристик мережі дозволяють зазирнути значно глибше. Наприклад, показник "замкнена центральність" ("closeness centrality (СС)) показує наскільки легко можна добратися до конкретної вершини (від будь-якої іншої). В футбольних термінах, це означає наскільки добре гравець команди пов"язаний з іншими.
Баскетс та Хаві мають найвищий показник СС ніж будь хто інший, у тому числі найкращий гравець за цим параметром у голландців - воротар Стекеленберг (той факт, що найбільш пов"язаним з іншими є саме воротар, говорить багато про стиль голландців у тому матчі )
Іншим параметром є "міжелементна центральність" (betweenness centrality - ВС), який показує наскільки елемент мережі лежить на шляху між іншими елементами. В футбольних термінах цей параметр означає як м"яч переходить між гравцями у залежності від інших гравців. Гравці з високим показником BC є критично важливими для того щоб "створювати гру" для всіх інших.
Ці гравці мають також критичний вплив на мережу, тому що коли їх прибрати, то структура команди міняється радикально. Тобто, якщо в команді є лише один такий гравець, то він є одночасно і слабким її місцем (у випадку, якщо не може продовжувати гру).
Номер 11 Іспанії Хуан Капдевілла був гравцем з найбільшим показником ВС, він був мішенню для багатьох пасів, які в свою чергу переадресував до номера 14, Хаві Алонсо.
Також, дослідники використали один із варіантів алгоритму PageRank, що визначає популярність гравця (за кількістю пасів що він отримував від інших популярних гравців). Цей показник дає уявлення про те, у кого ймовірно опиниться м"яч після достатньо великої кількості пасів. Хаві був найбільш популярним з точки зору PageRank, що як ви знаєте також використовується в пошуку сторінок через Google.
7 гравців фіналу 2010 починали і в фіналі 2012, так що цікаво буде подивитися аналогічний аналіз для нещодавнього матчу. Дослідники також збираються зробити низку покращень: наприклад врахувати голи та акуратність передач від різних гравців. Також, вони збираються врахувати захисну силу команд - враховуючи кількість перехоплень чужих м"ячів.
Повністю зі статтею можна ознайомитися на сайті Архів: arxiv.org/abs/1206.6904
Почему ?
Потому что у нашего игрока, владевшего мячом, под этот самый мяч были открыты только игроки, находившиеся по отношению к нему сзади и в стороне.С одной стороны.
А с другой - не было предложений под мяч со стороны игроков атаки.
Имхо, этот, казалось бы, очень простой момент - наличие открытых игроков для получения мяча - есть краеугольный камень успешности или неуспешности любой схемы любой команды.
Система Гвардиолы (СБИсп) в том и заключается, что организовано такое взаимодействие игроков, т.е. их пасов и перемещений, как с мячом, так и без него, которое имеет своим результатом ОБЯЗАТЕЛЬНОЕ НАЛИЧИЕ НЕСКОЛЬКИХ ОТКРЫТЫХ ПАРТНЕРОВ ПОД МЯЧ, причем, с вектором развития атаки, направленным в сторону ворот врага.
Кстати, уже давненько попадалось на глаза интервью небезызвестного Бубнова, который в нем в том числе рассказал, что он (Бубнов, то есть) предлагал нашему Лобану такую схему организации взаимодействия игроков: когда это взаимодействие основывается на "треугольниках", которые как бы "строятся" один из другого.
То есть, последняя, 3-я вершина одного треугольника (игрок) этого конкретного взаимодействия становится 1-ой вершиной нового треугольника.
Я всегда во время игры Барсы (СБИсп) пытаюсь увидеть эту "бубновскую" схему и, как мне кажется, она имеет место.
Но пусть я даже не прав с этими бубновскими треугольниками - тем не менее, не признать того, что сила испанов именно в их командном взаимодействии, высочайшего уровня, который позволяет им преодолевать самую насыщенную оборону.
Кстати, в своей Тактике футбольной игры Б.Аркадьев (а это в 40-х годах прошлого века) описывал тренировочные упражнения, направленные на выработку и закрепление у игроков такого навыка: отдал мяч - открылся, получил мяч-переместился с мячом-отдал мяч-открылся и т.д.
Подобные по сути своей тренировочные упражнения описывают Лобановский и Зеленцов с вой работе МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЗРАБОТКИ МОДЕЛЕЙ ТРЕНИРОВОЧНЫХ ЗАНЯТИЙ.
Они (Л и З) называют эти взаимодействия ДИНАМИЧЕСКИМИ СТРУКТУРАМИ ИГРЫ.
Или авторы станут утверждать , что если бы Голландцы сделали больше попыток передач от 10 к 9 то они бы выиграли обязательно