Маємо те, що маємо

Багато згадують Газаєва і багато обговорюють Сьоміна, якщо зовсім чесно то, що при одному, що при іншому

команда від сили грала 1.5 -6 матчів на сезон які вболівальники вважали нормальними, весь інший же час було десь все як зараз. І я маю можливість споглядати це все від памятного матчу Динамо - Трабзонспор, після якого звільнили Михайличенка. Що тоді сталося, чому тепер все так - важко сказати. Інтуітивно, кажучи думаю, що тоді з Михайличенко закінчилася ціла ера. І як писалося в книзі Гроссмана - вони не знали, що живуть вже не в своєму часі - (десь так там було написано), можливо час повертатися до коріння, тих же конспектів, тієї ж теоритичної бази яку зробили Лобановський та Базильйович - в кінці кінців це робота довжиною в життя і при всьому бажані кожен новий керівник не сможе зробити "своє" Динамо бо воно завжди буде їхнє і не зовсім Динамо, а щось таке зовсім інше

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости