Футбольно-політичні ігрища

Міжнародна федерація футболу (ФІФА) ухвалила невиправдано жорсткий вердикт стосовно Федерації футболу України і нашої національної збірної. Федерація вважає, що під час відбірного матчу до наступного чемпіонату світу між збірними України і Сан-Марино, що відбувся на стадіоні «Львів-Арена» 6 вересня, у поведінці вболівальників були прояви расизму і фашизму. Санкції ФІФА дуже серйозні.

Наступний матч відбору 11 жовтня зі збірною Польщі у Харкові має пройти на стадіоні без участі глядачів. Нашу федерацію оштрафовано. Дискваліфіковано «Львів-Арену»:тут заборонили проводити будь-які матчі під егідою ФІФА аж до 2018 року. Важко пригадати, коли застосовувалися такі драконівські санкції.

Федерація футболу України оскаржує у ФІФА цей вердикт, щоб все ж добитися проведення матчу в Харкові в присутності глядачів. І, звичайно ж, відстояти чудовий новий стадіон Львова, споруджений під ЄВРО-2012, від безглуздої дискваліфікації. Вердикт ФІФА ухвалений, в основному, базуючись на доповіді спостерігача від мережі громадських організацій ФАРЄ («Футбол проти расизму в Європі»). Що ж це за така досі доволі втаємничена структура, з якою співпрацюють ФІФА і УЄФА і на думку якої так покладаються? Вона відстежує ситуацію в європейському футболі, насамперед у країнах Східної і Центральної Європи. До складу мережі входять численні громадські організації різних країн, в тому числі й від України. Характерно, що українські організації сном і духом не чули про запланований моніторинг з боку ФАРЄ львівського матчу, зверніть увагу — матчу саме в Україні. Звичайно ж, не брали участі в цьому моніторингу і в підготовці доповіді до ФІФА, виконаної скоріше в жанрі «доносу».

Але про що донесло у міжнародну федерацію керівництво ФАРЄ? І через три дні після вердикту ми, українська громадськість, про це толком не знали. Більше того, навіть Федерація футболу України не знала, бо станом на 30 вересня ще так і не мала повного тексту рішення ФІФА з його мотивацією. А без цього не могла й подати на нього апеляцію. А, між тим, дата матчу з Польщею — 11 жовтня накочується стрімко.

Виявилося, що у ФАРЄ існує якийсь не дуже афішований список діянь, які там вважають «проявами расизму і фашизму». Прикро, але до цього скандалу ми в Україні мало що знали про зміст цього списку. Тому й кілька днів у медіа плодилися всілякі чутки, за що ж застосовано оті санкції? На здогадках говорилося, що в цьому спискові начебто темами «табу» є, якщо говорити про Україну, символіка ОУН (Організація українських націоналістів) і УПА (Українська повстанська армія), такі постаті, як Степан Бандера, Роман Шухевич, тобто їхні портрети на трибунах стадіону вже вважатимуться «крамолою». Зазначимо, що жоден міжнародний суд ніколи не визнавав ці організації і цих політиків злочинцями. А в самій Україні Указом Президента вони визнані борцями за волю і незалежність нашої держави. .

У понеділок я побув на прес-конференції в Києві голови ОУН Стефана Романіва, який оприлюднив звернення організації до ФІФА . В ньому пропонується «виключити символіку ОУН і УПА з переліку дискримінаційних символів». До вимоги долучився Молодіжний національний конгрес. який протягом перших двох днів після спалаху скандалу зібрав 13 тисяч підписів українців під зверненням до ФІФА. Але чи існує все згадане у тому спискові? Адже за такою логікою цензорів від «расизму і фашизму» можна зайти дуже далеко. Наприклад, оголосити поза законом Державний прапор України, адже під жовто-синім стягом воювали воїни УПА. Словом, нашій Федерації футболу давно треба було з`ясувати, що в тому спискові і що завтра ще можуть інкримінувати Україні? Врешті, зі скупих повідомлень Інтернету з`ясувалося, що донесення ФАРЄ по суті висмоктане з пальця. Наприклад, побачили, що один (!) вболівальник мав на собі футболку з номером 88. Це було по трактовано так: у німецькому алфавіті під номером 8 літера Н, а саме на цю літеру починаються німецькою мовою слова вітання «Хайль Гітлер». Але з таким же успіхом можна заборонити в Україні числа 25 і 4, адже саме під цими номерами у нашому алфавіті літери Х і Г. Або побачили, що кілька десятків глядачів викинули вперед руку, начебто в нацистському вітанні. Можна подумати, що нацистська партія, розпущена майже 70 років тому, взяла патент на цей жест, і якщо ви, не дай Боже, десь у Німеччині чи Англії , проводжаючи на поїзд товариша, піднімете руку, та ще й надто різко, і помахаєте на дорогу, то станете «фашистом». Маразм. Змоделюймо таку ситуацію. Десяток провокаторів приїдуть на матч у ті ж Німеччину чи Англію і дійсно вигукнуть якісь фашистські «кричали». Їх, звісно, покарають. Але невже за це дискваліфікують на кілька років знаменитий лондонський стадіон «Уемблі» і покарають збірну Англії? Річ у тім, що моніторити буйних західноєвропейських вболівальників, тих же англійських, у ФАРЄ руки короткі, а от Україну, значить, можна. Більш серйозним гріхом з боку деяких вболівальників було те, що вони запалили під час матчу у Львові на трибунах фаєри. Ця піротехніка, якою глядачі висловлюють свої бурхливі емоції, дійсно недопустима і давно всім набридла, в тому числі і на матчах нашого чемпіонату. Але знов таки все порівняльне. Всім відомо про давню неприязнь між сербами і хорватами. І ось на матчі в Хорватії з командою з Сербії кілька тисяч вболівальників скандують «Смерть сербам!» І що? А нічого, жодних санкцій. Ось на матчі Ліги Європи в Польщі з клубом з Литви очманілі польські ура-патріоти на стадіоні скандують: « Литовський хам — на коліна перед польським паном!» Ви думаєте, за це були якісь серйозні санкції? Так що це за такий особливий підхід до України? В цьому скандалі є кілька далеко не футбольних аспектів. Безумовно, це спроба дискредитації України напередодні підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Безумовно, присутній тут, як і багато де, російський слід. ФІФА щойно уклала угоду про партнерство (читай — спонсорство) з могутньою російською державною структурою «Газпром», а гроші у спорті — річ далеко не остання. І це той самий «Газпром», який настирливо пропихає ідею якогось «об’єднаного футбольного чемпіонату» Росії і України. Стосовно ж самої ФІФА, то якби наша федерація футболу, наша держава в цілому були міцнішими і їх не роздирали внутрішні чвари, можна було б зайняти і більш жорстку позицію щодо цієї корумпованої, переповнено скандалами організації. Не марно ж знову пішла інформація, що ФІФА у доволі сумнівний спосіб надала Росії почесне право проведення чемпіонату світу з футболу 2018 року. Висувалися й пропозиції позбавити росіян цього права. Все це не варто ігнорувати, якщо згадати, що саме Росія і її гроші спаскудили іншу не менш поважну колись організацію — ФІДЕ, Міжнародну федерацію шахів. Гроші і політиканство просто поламали шахове життя планети останніх двох десятиліть, особливо стосовно розіграшу звання чемпіона світу. Безумовно, ще одним аспектом цього скандалу, уже всередині країни, є те, що це продовження розіграшу крапленої «антифашистської» карти комуністів і регіоналів, коли патріотів України зачисляють у фашисти. Тепер прагнуть це робити й на міжнародному рівні. Громадськість України, мільйони прихильників спорту справедливо вимагають дати відсіч шулерам від політики і спорту. Адже йдеться про авторитет України у Європі і світі.

Петро АНТОНЕНКО 

Автор: (GarryKot)

Статус: Эксперт (9660 комментариев)

Подписчиков: 3

Комментировать