Психологія?

Якщо Блохін тренує команду в такому ж конфліктному стилі, як дає інтерв'ю, то тоді стає все зрозуміло. Мати людину з таким характером своїм начальником - це суцільний кошмар. Накопичується психологічна втома і підсвідомо зріє думка - швидше б усе це закінчилось! І тут панацея тільки одна - реальний незаперечний авторитет тренера і досягнуті результати.

Парадоксально, але якби зараз повернули Сьоміна, то команда за рахунок психологічного контрасту і релаксації різко додала б. Правда, потім знову було б те ж саме. Блохін - психологічний "вампір". Це класичний радянський начальник командно-адміністративного типу. Він постійно "давить" на своїх підлеглих. Згадайте інтерв'ю одного з керівників команди "Москва" і Кранчара. З них можна зробити такий же висновок. Мені запам'ятався один епізод. За часів Лобановського дублери проводили свої матчі на стадіоні "Динамо". І гравці основного складі повинні були бути присутніми на них. Якось після одного з таких матчів наприкінці 70-х ми (болільники) зібрались біля клубного автобусу, в який заходили гравці основи. Звичайно, зі сторони болільників звучали якісь репліки. Усі спокійно зайшли, а от Блохін зчепився в словесній перепалці з якимось болільником, як він це зараз робить з журналістами. Я тоді зрозумів, який характер у цієї людини. Працювати в обстановці постійного психологічного дискомфорту дуже складно. В збірній це проходить, а от в клубах  - ні. Це відповідь на питання, чому у Блохіна в клубах не було результатів. Якщо одна з причин поганої гри "Динамо" полягає в психологічній несумісності, то тоді це все безнадійно. Дивує тільки одне. Блохін мав би добре знати особливості свого характеру і не брати тренувати клуби. Я не здивуюсь, якщо під час зимової перерви легіонери захочуть піти з команди.

Це все роздуми дилетанта. А хотілось би, щоб серед нас знайшовся професійний психолог, який би виконав кваліфікований аналіз.