Україна - Словаччина. Розповідь луганчанина.

Привіт усім патріотам та справжнім вболівальникам Збірної ! Доки сиджу на вокзалі, і очікую свого автобусу, розповім, що відбувалося навколо матчу, під час та після матчу. Приїхав я до Києва о 11:30, і звернув увагу, що на вокзалі мало фанатів Збірної з інших регіонів. Завжди, коли приїжджаєш на залізничний вокзал, і виходиш з потяга, то бачиш, як коридорами вокзалу шастає велика кількість вболівальників з національною символікою.

Але це думка була оманливою. У Києві зустрічав вболівальників, де тільки можна: і на Майдані, і під Майданом, і на Хрещатику, і під Хрещатиком. Настрій в усіх був пречудовий. Воно і не дивно, Збірна все ж таки грає. А кожна гра Збірної - це свято для країни. Зустрічав дуже багату кількість вболівальників, які фоткалися на фоні пам'ятника, присвяченого Великому тренеру - Валерію Лобановському. Ближче до матчу, біля кас почали зростати черги за квитками. За три годину до матчу, я побачив наступну картину. Біля п'ятьох кас, які були відчинені, утворилися черги чоловік по 50. І тут неочікуванно зависли усі комп'ютери. Ви тільки уявіть, що коїлося у душах усіх вболівальників ? Але відверто, вони винні самі, що заздалегіть не купили квитки. Особисто мені, квитки купують у перший день початку їхнього продажу. Не знаю, що було далі, але я вирішив піти від цього оскаженілого натовпу. І пішов до готелю "Спорт", щоб поаплодувати нашим хлопцям, коли їхній автобус під'їде до стадіону. Зробивши це, я пішов до стадіону, щоб зайняти своє місце. Але, але я захотів не просто сидіти на місці, а піти до центрального сектору, і зробити декілька фоток нашої Збірної. У мене до речі був сектор (блок) 6, а пішов я ближче до сектора з журналістами. А там Віктор Вацко розповідав якійсь жарти Олександру Севідову. І тут неочікуванно на сектор вбігає, влітає Андрій Шахов (заступник Франкова). Напевно Андрій крос бігав, бо виглядав він змореним. "Постирчавши" біля сектору представників ЗМІ, я побіг на своє місце. Не дочекавшись виходу команд, стадіон почав скандувати "Слава Україні ! Героям Слава". За 20 хвилин до матчу до мене підсіла Олена (відома на нашому сайті під ім'ям - Ginger (valkyrieinrock). І ось воно, нарешті настала та мить на яку усі чекали. Команди виходять на поле. Як і личить, стадіон прослухавши Гімн Словаччини і поаплодувавши йому, почав виконувати Гімн нашої рідної неньки. Відверто кажучі, такого шикарного виконання Гімну (принаймі у моєму секторі), я не чекав. Співали дуже голосно і красиво. Гра розпачалася, і стадіон вперед жене Збірну. У перші хвилини, ми намагаємося показати словакам, хто в домі господар. Але потім трапляється цей жах і шок - гол у наші ворота. Тут звичайна провина двох людей: Ковальчука та Ракицького. Ковальчук не дограв до кінця епізод, а Яріка обіграли, як дитину. І після цього шоку, я не впізнав нашу Збірну. Почалися моментами провали у нашому захисті. Кучер ніби надійно по мірі своїх можливості грав, але йому не вистачало напевно молодості. Ярослав звичайно почав грубо помилятися. І гра в основному точилася, тобто м'яч між собою, туди-сюди катали Ярослав та Олександр Кучер. Шевчук видно, що роки бере свої. Федя навіть дуже непогано підключався до атак, але гостроти майже не було. Дякувати Богу, що у кінці першого тайму Пятов здійснив сейв. І дивно, що у першому таймі, ми заробили усього один !!! кутовий. Ковальчук десь починаючи з 10-ї хвилини почав губити свою позицію. А словаки, то і діло у першому таймі, почали ловити нас на контратаках. Добре, що у першому таймі пропустили лише один. Тут мій сусід у перерві сказав мені: "як можна грати у себе вдома, і так грати ?". Нажаль на це питання, я немав відповіді. І тут раптом я почув жарт - доки не заспіваємо, що "путін - нехороша людина", то гола не заб'ємо. Жарти жартами, але у цей момент було не до жартів. Другий тайм усі чекали з великою надією. І навіть легендарну пісню про одного карлика з кремля заспівали, щоб підняти собі дух. І понеслося. Хоча ні, не понеслося. Початок другого тайму нагадував перший тайм. А десь з 60-ї хвилини наші почали моментами зажимати словаків. То Едмар вдарить у стійку, то Зозуля з 5-ти метрів не заб'є. А час незмінно почав швидко спливати, і на душі робилася зовсім погано. Настрій трохи підняли трибуни, які почали скакати і волати - "хто не скаче, той путін" :) І тут почалася розв'язку. Ми здобули право на кутовий (у цьому матчі, ми падали занадто мало кутових - чотири здається). Пішла подачі, у штрафній якесь божевілля, і неочікуванно м'яч від нашого кіпера !!!!!! залітає у сітку. Стадіон вибухає, але не надовго. Усі не розуміють, чому відмінили гол ??? За що нас так карають ? Звичайно шотландець відразу почав чути від усього стадіону, що він "три, два, раз". І все. Фінальний свисток. Усі в шоці. Словакі святкують, а ми виходимо з теріторії стадіону. Не пройшовши 100 метрів, вболівальникі знов затянули веселу пісеньку про тирана-путіна :) Якщо коротко говорити про гру, гравців і суддю, то на мою думку, висновки від мене будуть такими. До Андрія Пятова претензій особливих немає, але гол був в ближній кут. За теорією він повинен був тягнути. Кучер - добре зіграв, але трішечки невпевнено. Ярік - погано, якщо не рахувати його ювілерні діагональні паси. Але не завжди вони знаходили адресата. Шевчук. Після цього матчу стало зрозуміло, що В'ячеславу стає важко і оборонятися, і бігати в атаку. Я особисто був за те, щоб побачити Славу в основі. Але після цього матчу треба вже награвати Макаренка. Федецький був в порядку. Занадто грубих помилок я не помітив. Центр поля. Ось тут важко. Едмар, за виключенням удара в штангу, "випарувався" на полі. Я особисто його не помічав. Степаненко провалював центр на пару з Ковальчуком. Ковальчук ніби дебютант, але його вік говорить, що він повинен мати великій досвід у грі за свій клуб. Коротше людина загубилася. Тепер про Ярмоленка. До Андрія можна відноситися по різному, але бажання у нього було величезне. Біг вперед, обігрував, іноді навіть фінти показував, але не пішла у нього гра, як в усієї команди. Видно, що Олегу Гусєву вже дуже важко тягатися з молодими. Стосовно Гусєва, ми разом з одним вболівальником цього сайту, обговорювали, хто ж закриє фланг Коноплянки. Майнула думка, може все ж таки у старті випустити Громова ?! Ну що сталося, то сталося. Зозуля. Тут Михайло Іванович однозначнл помилився. Зюзі не по силах грати з горилами у захисті словаків. Вихід Гладкого у старті виглядав би логічним. Хоча можна було кинути у напад і Будківського. Здоровий бик (Будківський), точно б не зіпсував би гру у нападі. Про Рому Безуса немає сенсу, що казати. Михайло Іванович боїться поставити у склад когось нового. Ну не зміниш ти його, не зміниш. Гра взагалі вийшла якась дивна. Не хочу валити на суддю, але деякі груби моменти з боку словаків, він волів не помічати. Не сподобався мені суддя. Гра взагалі якась дивна була. І не забувайте, що у кваліфікації до ЄВРО, ми набагато гірше граємо, ніж у відборі до ЧС, де ми нижче другого місця не опускалися. Виключенням стоїть відбір до ЄВРО-2000, де ми ж все ж таки зайняли друге місце, але всеодно не пройшли на ЄВРО...

Попереду гра у Мінську, і Михайлу Івановичу треба буде добре поламати голову, кого поставити до основного складу. До того часу повинні одужати і Коноплянка, і Ротань, і Хачеріді набрати форму. Будемо вірити у Збірну. Слава Україні !

P.S. Уперше за 7 років, я пропощу домашній матч Збірної. Маю на увазі, що мене не буде на матчі з Македонією у Львові...