Не розумію Романа Григорчука

Після відставки Олега Блохіна я дуже хотів щоб Динамо очолив Роман Григорчук.

Молодий, цікавий, амбітний, тактично гнучкий тренер. Тренер, який вміє ставити гру, тренер, який вміє та хоче працювати, тренер, при якому гравці прогресують , тренер, який сам займається селекцією, тренер, для якого не має дрібничок в футбол, тренер, який який живе футболом 24 години.

Дуже здивувався його преїзду в Азербажан. Напевно, що переїзд в такий в таку країну означає відмову від амбіцій, відмову від розвитку, відмову від прогресу.

Я не сильно помилюся, якщо скажу, що переїзд до Азербаджаку впершу чергу асоціюється з грошима. Як це було з Сьміним, який тренував ту саму Габалу

На власні очі бачив Карабах в матчі з Дніпром. Нічого особливого не має. Бразильці, балканці, частина місцевих гравців, там скоріше Дніпро програв своїй собі, ніж Карабаху

В футбольній Одесі РГГ був всім. Всі футбольні успіхи асоціювалися з Романом Йосиповичем. Вболівальники готові були носити його на руках.. Говорячи Чорноморець розумілося Григорчук, і навпаки.

Чесно, не зовсім розумію його рішення. Звичайно, що в кожного є родина, кожному потрібно її годувати та забезпечувати. Невже, не можна було трішки потерпіти, почекати поки ситуація в клубі зміниться на краще?. Можливо, зміниться власник, можливо, ще щось

Зараз, Україна переживає не кращі часи. Футбол, напевно, одна з небагатьох віддушин, яка дозволяє відполіктися від того, що відбувається за вікном.

Чемпіонат України теж, перебувє не в кращому стані. Постійно лунають чутки, що той, чи інший клуб припинить своє існування. Ледве набрали 14 команди для вищої ліги.

Невже, так важко подумати про когось іншого? Невже, важко збагнути, що зараз потірбно забути про якісь матеріальні моменти. Час справами доводити, що ми незалежна країна, що ми відбулися як держава!

Дуже радий, що ІМС прийняв рішення, яке дозволило залишитися Реброву.