Ти стягом російським махав за 100 гривень, А я чоловіка чекаю з війни, Ти хотів ЛНР, ДНР в Україні... А зараз на Сході гинуть сини.
Сидиш, наче щур, у своєму підвалі, Коли брат із Росії встановлює «Град». Ті самі «бандери» твій зад захищають, І мій чоловік теж «бандера-солдат»!
Ідуть в домовинах зі Сходу «двохсоті»... Щодня Україна ховає синів. Гинуть за тебе палкі патріоти, Гинуть, бо ти ж у Росію хотів.
Вилазь із підвалу. Не йдеш? Тобі страшно Вийти на вулиці зони АТО? Ти ж за 100 гривень стояв так відважно, Ніби не знаєш, що Путін ...
Ти продався як пес, ти продав свій народ. Ти продав матерів за паршиві 100 гривень. Ти собі ще в труну візьми триколор. От буде Росія – і будеш щасливим.///Ярослав Демьяненко///
тепер брат треба писати тільки так: "брат"....
нема їх і вже не буде