ДОРОГА СЛАВИ Ти йшов, як Він, смиренно так ішов, свого Хреста ніс на свою Голгофу. В глибоких ранах запеклася кров під камуфляжем, що змокрів від поту.
Й тобі юрба кричала: Розіпни! за те, що боронив свою Вкраїну. А ти ішов проклятий без вини, слова і камені летіли вслід у спину.
Не впадь, рідненький, під тяжким хрестом, бо мусиш до кінця пройти страшну дорогу. У відповідь на зло, не варто - злом, в душі тихенько змов Молитву Богу.
...Ти так смиренно ніс свого хреста. Юрба хотіла хліба і забави. Це їх дорога, їх страшна ганьба. Для тебе це була дорога - СЛАВИ!
Оксана Максимишин-Корабель