Звернення

У зв'язку з тяжкою ситуацією у нас в країні, на мій жаль, не вдається заходити на сайт до Шурика так часто, як би мені цього хотілося. Але вчора, викроївши хвилину, зайшов і був вражений деякими коментарями, деяких новоспечених "уболівальників" що до війни з росією. Мені особисто тяжко зрозуміти людей, які в той час, коли наша країна перебуває у стані війни з сусідом, втрачаючи свій вільний час, можуть обговорювати футбольні теми.

Я впевнений, що кожна людина, яка живе в нашій країні і вважає себе патріотом України, якщо він з якихось причин не може захищати свою країну на фронті, повинен весь свій вільний час шукати можливість і бути корисним своїй Батьківщині в тилу, а не в порожню витрачати час на обговорення трансферів, травм, забитих і пропущених голів Динамо. Що до коментарів. Довгий час бувши відсутнім на сайті, я був вражений кількістю "новоспечених", так званих "уболівальників" Динамо, які, як би ненароком, мимохідь закликають дотримуватися нейтралітету, домовлятися з терористами і агресором росією, не спілкуватися на чисто футбольному сайті, на нефутбольні теми, не звертаючи на те, що йде війна. А найбільше мене розчарували деякі старожили, що підтримують ці починання. Про який футбол може йти мова, коли кожен день гинуть люди, захищаючи Україну ???? Ви усвідомлюєте, що дотримуючись нейтралітету і натискаючи "+" під коментарями людей закликають до цього, Ви самі не усвідомлюючи цього стаєте зрадниками Батьківщини. Мені дуже хочеться обговорювати ту чи іншу подію що до Динамо. Але робити це в той час, коли у тебе в країні йде війна, а тим більше робити вигляд, що нічого не відбувається, я вважаю зрадою по відношенню до своєї країни, до тих людей, які замість вас, за вас воюють і гинуть на фронті. Я теж хочу миру в Україні, але як сказав Філарет "Нам потрібен мир. Але нам потрібен мир не будь-якою ціною". Прошу Вас. Не будьте байдужими в той час, коли ваша Батьківщина найбільше потребує Вас. Зрештою, подумайте, що ви відповісте своїм дітям, якщо вони запитають вас, де ви були і що ви зробили для України, в ті тяжкі часи, коли країна була на межі виживання, коли ставилося під сумнів її подальше існування.? Хочу закінчити цей блог словами зі Святого Письма "« Немає більшої любові від любові того, хто віддає за друзів свою душу » Єднаймося. Слава Україні!!!.