Хороша людина - дар Божий!

"Слава, слава игроку - Леониду Буряку!" - у 70-80-х роках скандували трибуни переповнених футбольних стадіонів ...)))

Сьогодні йому 62, учетверте став дідусем, а дівчата-красуні і досі озираються йому вслід.)) Завжди стрункий і підтягнутий, з незмінними іскринками посмішки в очах... Анітрохи неконфліктний, але безкомпромісний.

ВІн завжди перебуває вище різного роду пересудів щодо себе. Бо найсуворіший суддя він собі сам.

До Леоніда Йосиповича тягнуться люди, при цьому, дехто побоюючись, а дехто заздрячи його делікатно-горделивій автономності.

Це людина, яка знає собі ціну і над усе цінує особистість в інших людях.

Леонід Йосипович із когорти футбольних романтиків...

У 2007 році вийшла з друку його книга "Я жил в счастливое футбольное время".

Від себе, вболівальника з 31-річним стажем, можу щиро сказати: я щаслива, що живу в часи Леоніда Буряка...)))

Різні думки доводилося чути про Буряка. І те, що хороша людина - не професія... Так, не професія, хороша людина - то дар Божий.

З роси і води Вам, Леоніде Йосиповичу!!!