Не вміння, чи небажання?

На жаль, в Україні футбол -справа меценатів. Люди, яким не байдужа гра мільйонів вкладають власні гроші в команди.

Для того, щоб клуби почали заробляти самотужки – ніхто не зацікавлений. Всіх все влаштовує. Або роблять вид, що влаштовує.

В футболі існує багато видів заробітку. Найбільш популярні – продаж прав на телевізійні трансляції, продаж квитків та атрибутики, бонуси за виступи в єврокубках, а також, продаж гравців,що передбачає собою селекцію або власне виховання молодих футболістів.

З телевізійними трансляціями в нас не дуже. Телеканали не готові купувати футбол за великі гроші. За інформацією з преси -право показу домашніх матчів телеканалу коштує приблизно 12-20 мільйонів гривень на рік. Звичайно, що ця цифра дуже мала для утримання на клубу. Квитками та атрибутикою в Україні майже ніхто не займається.

Шахтар пробував свого часу. Але, я так думаю, що витрати перевищують доходи. Зараз, команді, явно не до атрибутики.

Селекція та виховання власних гравців – одне з небагатьох можливостей клубам заробляти живі гроші в Україні.

Свого часу, великі перспективи мав Металіст, якому вдавалося не за великі гроші запрошувати до команди якісних легіонерів, які прогресували в команді. Жажу придбали за 600 тисяч, а продали за 4-5 мільйона. Тайсон обійшовся в 4-5 мільйонів, а продали за 20. Жаль, що все рухнуло, так і не перетворившись в систему.

Я не можу зрозуміти керівників Волині. Всім відомо, що Віталій Володимирович Кварцяний –дуже гарний спеціаліст в селекції. Він бачить не те, що є зараз, а те, що може бути через певний час.

Скільки вже гравців відкрив та знайшов Кварцяний порахувати важко. Також, Кварцяний знає, як з цим гравцями працювати( хоча методи специфічні ), як їх змусити прогресувати.

Але в клубі не вміють, або не хочуть користатися його талантами. Далеко за прикладами в ліс не потрібно ходити. Тільки цього сезону, як вільний агент пішов Ерік Бікфалфі. Взимку теж в статусі вільного агента пішов капітан Сімінін. За цих гравців, можна були виручити гроші. Звичайно, що це не мільйони, але все одно

Це не тільки така ситуація зараз. З команди в статусі вільного агента в минулому сезоні пішли Шиков, Масло, Рамон Лопес, вже нині покійний Майкон. Всіх відразу не пригадаєш. Я веду до того, що клуб здатний заробляти гроші на вихованні та підготовці гравців. Але чому він цього не робить – я зрозуміти не можу. Є поняття ринку, коли кожен товар( гравець) має свою ціну. Але чомусь з Луцька нікого не продають.

Так і сьогодні, є інтерес до Бабатунде( минулого літа після ЧС навіть писали про інтерес Саутгемптона). Я не думаю, що Бабі цікаво грати в Україні і він зможе розвиватися, тим паче, що через рік в нього завершується контракт. Також, є інтерес до Матея, Жуніча. Мемешев свого час виглядав доволі цікаво. В минулому сезоні, в другій половині, дуже гарно себе зарекомендував Шабанов.

Дуже сильно в першому колі виглядав молодий центральний півзахисник Бабенко. Жаль, що потім йому агенти задурили голову пропозиціями, які начебто його чекають. Сьогодні, в нього звершився контракт з Дніпром і він залишився без клубу.

Найголовніше, що Віталій Володимирович, вміє та знає, як працювати, як шукати з гравцями. Пішов Шиков – прийшов Жуніч, який мало чим йому поступається. Матей, напевно, що один з найкращих технарів чемпіонату. Хоча, до Волині вони були ніхто і звати їх було ніяк.

Чому не спробувати використати таланти Віталія Кварцяного на повну?