Утро сегодня пасмурное, в точности, как и настроение после вчерашнего проигрыша. Но разве мы могли рассчитывать на победу в гостях ? Наверное, могли бы, но я понимаю, что только при невероятном стечении обстоятельств. Хотя ничья была бы более закономерным результатом…Но увы, нарушение дисциплины , особенно игроками задней линии и опорной зоны, никогда не заканчивается хорошо.
Посчитайте количество обрезок, которыми грешили киевские футболисты, от их пасов поперек поля и постоянных , но неудачных попыток обыграть соперника один в один, сердце давно останавливается, правда, пока на время. А потом динамовцы вынуждены были фолить, что возле штрафной крайне неприятно, ведь в составе Челси есть Виллиан, который снова доказал, что и один футболист способен на многое. Для меня самым показательным моментом стала попытка Хачериди пойти в атаку в самом конце игры, но , не обладая высоким индивидуальным мастерством , обрезался и вынужден был нарушать правила, понимая, что может за это получить горчичник. А так поступать игрок задней линии не имеет права.К сожалению, наши звезды и приближающиеся к таковым, ничего не смогли сделать с более классной и более дисциплинированной командой. А , может, звезды наши только на уровне чемпионата Украины, а за ее пределами таких футболистов пруд пруди. Обыграть Челси даже в таком состоянии возможно только с помощью командных действий и высокой мотивации, а вчера мотивация была видна с первых минут, а командная игра только во втором тайме стала просматриваться. И именно в этот момент лондонцы начали нервничать и допускать одну ошибку за другой, что , в конце концов и привело к голу в их ворота. А почему с самого начала матча робели , почему говорили только о победе, а реально играли на ничью, по крайней мере, мне именно так и показалось.
Что еще бросилось в глаза, так это частые проигрыши в силовых единоборствах, когда наши футболисты падали и ждали свистка, а его не было, судья не соглашался с динамовцами, лишний раз напоминая- это Лига Чемпионов и борьба здесь нешуточная! А вот в случае подобных событий с англичанами, местные футболисты вскакивали сразу и продолжали борьбу. Мелочь, скажете вы, но эта мелочь обеспечила победный счет не нам, а хозяевам поля.
Жаль, что проиграли, очень жаль, но иногда и проигрыш полезнее побед - выводы получаются более точные. И видно, что нужно менять, а что улучшать. Тем более, что футбол поражением от Челси не заканчивается , он живет и будет долго жить …хорошо бы вместе с нами. Точнее, мы с ним…
футбольний Бог часто в АПЛ цього сезону відвертався від Моура і Ко, зараз віддав борг у вигляді гола Вільяна
========================================================================
На мою думку в команді змінена система підготовки команди до змагань з фундаментальної (назвемо її так) на підготовку через матчі. Ця нова система цілком хороша для чемпіонатів Іспанії, Англії, тощо, з їхнім надвисоким рівнем протистояння і з кількістю команд 20 і більше. З нашими 13-ма командами в чемпіонаті, з нашим змагальним рівнем така система, я думаю, не є оптимальною і футболісти підходять неготовими, в першу чергу фізично, в результаті команда не може у повній мірі протистояти супернику.
Помітили, що Динамо майже не використовує свій фірмовий прийом - пресинг? Щоб Ярмоленко постав у всій своїй красі і почав "рвати" Челсі на шматки, йому треба включити "форсаж", але за даного рівня підготовки на скільки його тоді вистачить? Те саме відбувається з усією командою. Тому Динамо і грало раціонально, щоб сил вистачило на весь матч. Коли ж Челсі повело, Динамо включило форсаж і виявилось, що Челсі почав тріщати по швам, одначе на останній штурм, коли Челсі знову вийшло вперед, у Динамо ресурсів уже не залишилось, навпаки запас у Челсі виявився значно вищим, його вистачало і на атаки, і на контратаки, і на пресинг на протязі всього матчу.
Тепер щодо тренувального процесу по постановці гри. Коли В. Лобановський повернувся в Динамо його спитали: "Як ви будуватимете конкурентноздатну команду, якщо рівень чемпіонату такий низький?" на що В.Лобановський відповів, "Діватися нікуди, значить будем будувати команду на тренуваннях". І тренвання були такі інтенсивні, проводилася швидкісна, силова, тактично-стратегічна робота, робота така, що коли приїхала Барселона, то каталонці встигали лише головою вертіти, слідкуючи за переміщеннями динамівців і м'яча. Система підготовки В.Лобановського дозволяла перемагати значно сильніших суперників.
Можливо така ж робота проводиться і нині, треба лише перечекати доки ця робота дасть плоди. Одначе дивлячись на те, як динамівці програють регулярно боротьбу за м'яч, навіть тоді коли встигали до нього першими, як цілком осмисленні гострі передачі раз за разом перехоплювалися суперником, як легко перекривалися гострі випади наших дриблерів приходжу до висновку, що інтенсивність тренувань не висока.
Читаючи про тренувальний процес, де вся робота ведеться лише з м'ячем, дивлячись на "дрібнопасну" повільну гру динамівців, складається враження, що Динамо стало в чергу за Барселоною. А от В. Лобановський побив фірмовий барселонський ситиль власним динамівським, українським стилем.
Знову ж скажу: можливо я не вловлюю світових тенденцій і треба лише почекати, щоб побачити результати. Я з симатією відношусь до С.Реброва і вірю що він буде рости як тренер і далі, виправляючи помилки. Перемога в фіналі кубка України, те як вона була здобута, говорить, що у нашого коуча є переможний характер.
Тож в будьякому разі не варто піднімати вал критики, що межує з брудом, треба підтримувати своїх, а не гнобити.
Шануймося, бо ми того варті.
Как и во многих случаях согласен с Вами, и разделяю Ваш оптимизм, но последнее время "меня мучают смутные сомнения" - а будут ли сделаны выводы? и станут ли что-то менять? и КТО? должен этим заниматься?
футбольний Бог часто в АПЛ цього сезону відвертався від Моура і Ко, зараз віддав борг у вигляді гола Вільяна