Невпізнанні динамівські скарби, або кристалізація селекції

Півзахисник Борусії Менхегладбах Раффаель в цьому сезоні віддав вже 9 результативних передач, і став найкращим асистентом БЛ.

Марко Рубен визначний найкращим бомбардиром та гравцем чемпіонату Аргентини

Адмір Мехмеді забиває за Баєр в ЛЧ та БЛ майже в кожному матчі

Бенуа Тремулінас – провідний захисник Севільї, яка грає в ЛЧ та минулого року виграла ЛЄ

Браун Ідейе забив вже 6 голів в чемпіонаті Греції за Олімпіакос, при цьому має також 4 асисти.

Лукас забив в чемпіонаті Іcпанії забив вже 9 м’яч в складі Депортиво

Всіх цих гравців об’єднує один фактор – вони свого часу виявилися не потрібним київському Динамо.Не те, що вони пішли на підвищення, а саме вони Динамо не були потрібні

Найпростіший висновок- селекція працює вдало, а от тренери не завжди можуть розгледіти потенціал гравця.

Не думаю, що цей висновок може бути абсолютно точним. Скоріше тут комплекс причин, і не останньою є особистий фактор.

Я думаю, що з цієї ситуації можна винести цілий віз досвіду, можливо, він буде негативним, але дозволить в майбутньому біль вдало проводити селекційну роботу:

1. Гравці з топ-чемпіонаті не наші клієнти. Гравці з цих чемпіонатів звикли грати на максимумі у всіх матчах, при заповнених трибунах, а в нас зовсім інші реалії. Потрібно чекати топ- матчів, або єврокубків.

2. Гравці, яким вже по більше 27-28 років теж не наші клієнти. Людина потрапляє в Динамо і їй вже не має куди рости. Тільки фінансовий фактор. Наглядний приклад, Антунеш

3. Якщо вже приходить гравець з топ-чемпіонату, він повинен братися на конкретну позицію, а не так, щоб було. Раффаель та Мехмеді точно не крайні півзахисники.

4. Між всіма перерахованим гравцями немає нічого спільного. Всі вони абсолютно різні. Тобто, це говорить про те, що вектору селекції, як такого немає.