РЕБРОВолюція

Почалася майже істерика, на рахунок того, що Динамо тільки залишають футболісти, а новачків немає.

Ніколи не думав, що коли позбуваються непотрібний речей, від цього стають слабшими чи гіршими.

Дуже приємно здивований, що Ребров не дивиться на регалії футболісті, їхні імена, зарплати та суму трансферів, а дійсно будує конкурентноздатну команду.

Артем Кравець – хороший хлопець, працьовитий футболіст, але цього дуже мало. В матчах з Челсі, коли він грав в основі, він не наніс жодного удару в сторону воріт Беговіча. Звичайно, що з такими напом на щось серйозне розраховувати не можна.

Наглядний приклад рівня Кравця є епізод матчу проти Челсі в Лондоні, коли Дерліс Гонсалес вивів його один на один з голкіпером на початку другого тайму, але навіть вдарити в сторону воріт Артем не зміг.

Коли видужав Теодорчик – Кравець перестав потрапляти навіть до числа 18 в матчах ЛЧ Я вірю в те, що якщо Лукаша, будуть обходити травми – ми всі скоро забудемо про всіх цих Ідейе, Бангура, Мбокані. Теодорчик має просто неймовірне відчуття голу, та дуже гарно вміє чіплятися за м’яч

Мені також дуже імпонує гра Романа Яремчука. Хто бував на матчах дубля може це підтвердити. Романа природа нагородила всім, щоб стати першокласним форвардом, тільки потрібно з ним працювати.

На Беланду дуже сподівалися минулої весни в матчах ЛЄ. На Беланду дуже сподівалися в матчах ЛЄ. Але в обох випадках його присутність була на полі мінімальна.

Не вважаю гравця, який тільки двічі виходив на заміну в ЛЧ втратою

Олег Гусєв – вже давно не гравець основного складу команди. Скоріше футболіст ротації, або найближчого резерву. В матчах ЛЧ він майже не грав. Коли це потрібно – він виходив і віддавав всі свої сили( матчі в Києві проти Генгама, Евертона, Порту), але на гравця, який може відіграти повний матч, чи два матчі за тиждень на нього розраховувати не можна.

В цьому питання мені подобається приклад Слави Шевчука, який підписує контракти з Шахтарем тільки на рік. І особливо не париться на рахунок терміну, а саме грою в 36 років доводить, що він гравець основи Шахтаря.

Від того, що пішли гравці, які майже не грали – нічого не зміниться в гіршу сторону. Скорше навпаки – Калітвінцев, Циганков, М’якушко отримають реальний шанс закріпитися в першій команді Динамо. Буяльский більше довіри та ігрового часу. Можливо, навіть ще хтось з молодих отримає свій шанс. Наприклад, Андрієвський який вже виглядає відвертим «дідом» на рівні дублю Динамо. Не говорячи вже про платіжку відомість в яка стане простішою.

«Баласт» не обмежується тільки цими гравцями. Є ще Петровіч, який просто не тягне на опорника в Динамо( роль опорного півзахисника в Динамо полягає не тільки в тому, щоб відбирати), можливо з нього спробують «зліпити» центрального захисника. Микола Морозюк, який виходив проти Запоріжжя та Оболоні. Напевно, що в такому випадку набагато корисніше надати місце в складі комусь з молодих гравців. Це майже ніяк не вплине на грі чи результаті команди.

Я думаю, що Ребров розуміє, що Динамо 2014-16 себе повністю вичерпало. Потрібні зміни, які зроблять гру команди більше сильнішою, різноманітнішою. Час змін теж вибраний майже ідеально, тому, що влітку буде ЧЄ і більшість гравців Динамо будуть приймати в ньому участь.

Зараз є майже півтора місяці, щоб спробувати побудувати щось нове. Відмову від старого ми зараз можемо спостерігати, сподіваюся, що далі нас очікує час приходу одного. Я буду тільки радий, якщо на місце 3 гравців, які не особливо визначали гру команди прийде один гравець, який зробить гру команди сильнішою

Футбольне життя показує, що змінювати потрібно, коли ти перебуваєш на горі, а не навпаки, коли ти на дні. Для прикладу Гвардіола відмовився від Крооса та Швайні, здавалося, що це будуть дуже важкі втрати, але виявилося, що Тіаго Алькаранта змусив дуже скоро забути про цих гравців. Чи приклад відмови того ж Гвардіоли від Ібри, Рональдільньо, Деку та інших, заради того, щоб перебудувати команду, зробити її сильнішою. Чи приклад збірної Німеччини, яка могла спокійно використовувати свій багаж ЧС, але ні, Льов почав маштабну перебудову гри команди. Томас Тухель, коли прийшло до Борусії, теж відмовився від ряду ключових гравців, без яких гра Борусії здавалася неможливою. Є інший приклади, наприклад, Шахтаря з Луческу, якйи роками нічого не міняє. Я думаю, що максимум Шахтаря був років 2 тому в матчах проти Борусії, далі пішов спад. Чи приклад Маркевича, якйи думав, що ставлячи 3 опорники можна з року в рік дуже гарно виступати.

Сильні міняюся, коли вони знаходяться на вершині, слабаки, коли вони на дні.