Дніпро: як жити далі?

За словами агента Мирона Маркевича Олег Смалійчука влітку в його клієнта зникає пункт в контракті, за яким тренер повинен був виплачувати компенсацію клубу в разі дострокового розірвання контракту по власній ініціативі.

Це майже означає, що Маркевич буде в Дніпропетровську тільки до літа.

Насправді, за Мироном Богдановичем Дніпру не варто жаліти.

Якщо правда по пропозиції з Марселя влітку, який начебто хотів запросити Маркевича на місце звільненого Бєлсти – потрібно було відпускати. Поки попит був хороший і можна було заробити . Те саме, стосується і футболістів, які вже втратили мотивацію грати за Дніпро.

Три К ( Калініч, Коноплянка, Канкава правда останній в меншій мірі) показують, що життя після Дніпра є, але Дніпро в такому випадку не може навіть банально заробити. За трьох гравців – 7 мільйонів. Це команда – фіналіст ЛЄ. Динамо за більше купило молодого Гонсалеса.

Для прикладу Севілья продала Карлоса Бакку до Мілана за 35, а Дніпро Ніколу Калініча до Віоли за 5.5. Обоє грали в фіналі ЛЄ, обоє там забивали. Зараз гольових доробок хорвати в Серії А набагато більший, ніж в його колумбійського колеги в Мілані. А різниця в ціні майже 30 мільйонів. Відчуйте різницю!

Спортивний директор Дніпра Андрій Стеценко вже заявив, що таких можливостей, як було раніше вже не буде. Клуб буде спиратися на українських футболістів, та власних вихованців. В такій ситуації кращої кандидатури для Дніпра , ніж Ігор Йоветічіч просто не придумати.

Сучасний молодий тренер, який вміє працювати з молодими футболістами, вміє їх розвивати, правильно мотивувати, ставити доволі цікаву гру команді. Не думаю, що школа Дніпра вже така пуста. Там є з кого вибирати. Тим паче, що Запоріжжя завжди готове допомогти сусідам. Тим паче, що хорват вміє поєднувати ветеранів команди та молодих гравців. Скажімо, в Карпатах знайшлося місце для Худов’яка, чи Кожанова.

Єдине, що в Карпатах Ігор працював починаючи з молодіжних команд, тому він знав майже всіх молодих футболістів. В Дніпрі прийдеться працювати з чистого листа.

Другим спеціалістом, який може очолити Дніпро в такому випадку є Сергій Нагорняк, який в штабі Дніпра зараз відповідає за молодь. Або Дмитро Михайленко, який вже досить давно працює з дублем.

Зараз йде Бойко. Мені трішки шкода, що він не переходить до Європи, до сильного чемпіонату. Там би він міг заявити про себе на повний голос. З Туреччиною все важче. Туди дорога є, але назад – далеко не завжди. Окрім випадку з Рібері та Феліпе Мело я не особливо пригадую футболістів, які повернули з Туреччини.

За Бойко теж не варто жаліти. Наприклад, в Україні є дуже гарний воротар, але без постійної команди. Я маю на увазі Рустема Худжамова, який банально недооцінений. Наскільки відомо- Шахтарю він особливо не потрібний, і контракт в нього завершується влітку. Ця заміна може стати взагалі безболісною та непомітно+ фінансовий дивіденди. Також можна звертати увагу на Богдана Шуста з братської Волині. Вже досвідчений, зрілий голкіпер, який точно не зіпсує каші.

Те саме стосується і Дугласа. Він повністю втратив мотивацію грати. Влітку за нього можна було виручити хорошу компенсацію, зараз вже набагато менше. За гроші від продажу бразильця можна повернути Вернидуба з Габали, підписати Пілявського з Зорі, або придбати Пластуна з Карпат ще і залишиться. Але цим варто реально займатися

Взагалі, теоретичне призначення Ігоря Йовічевіча може відкрити зовсім новий погляд Дніпра на львівський трансферний ринок. В Карпатах вистачає цікавих футболістів, на який можна звертати увагу: вже згаданий Пластун може закрити вакантну позицію в центрі захисну, Голодюк, явно не буде зайвим в центрі поля.

Але, для того, щоб Дніпро рухався вперед – замало тільки фінансування, порічна чітка системна робота.

Потрібно жити сьогоднішнім днем, а не сподіватися, що все, колись повернеться, як було раніше. Для прикладу, в Металісті досі живуть спогадами про часи Ярославського. Результат – всім відомий. Дуже не хочеться, щоб Дніпро теж пішов по цій слизькій стежці.