Луганськ. 9 березня 2014 року.

Не хотів про це писати, але ті жахливі події не стираються з пам'яті. Саме 9 березня, 2014 року і відбувся "перелом" у протистоянні з колорадською нечісттю та "перелом" у війні проти Мордора.

Рівно 2 роки тому наші патріоти зібралися на мітинг з нагоди святкування "200-річчя Тарасу Шевченкові" біля пам'ятника автора.

Усе було мирно з українськими прапорами. Не забули і Гімн України виконати :) Чоловіки та ультрас зібрали свою самооборону. Бо розуміли, що менти тупо нічого не робитимуть. Так і сталося.

І у цей же час через дорогу, почали збиратися місцева вата та завезена гопота з бєлгорода. І понеслося.

Озвірилий натовп гопоти почав рухатися з протилежного боку вулиці у бік українських патріотів. Менти нічого не могли зробити.Тітушки накинулися на українських протестувальників і почали бити та віддтискати українських протестувальників від Шевченка. Це було страшно.

Звізно, що ультрас та самооборона робили, що могли, але сили були не рівні. І тут не обійшлося без Кравченка, Клінчаєва, Голенка, Пристюка та звісно Єфремова. Які дозволили та організували мітинг колорадів у той же час, що і мітинг українських патріотів. Усі ці прізвища цього кубла добре відомі луганським патріотам.

Далі побиті проукраїнські мітингувальники відступили, і спостерігали, як зомбовані бабки, гопота та інша бидлота почала захоплювати ОДА. Це усе сталося в один день - 9 березня. Менти тупо здалися і вийшли з ОДА. Тоді ж хтось виніс з пріміщення адміністрації українські прапори і почав їх палити !!!!! Ніколи не забуду той епізод. Злості не було меж, коли я побачив на відео, як клята сепарша років 50 та тітушка років 25, почали палити державні прапори :( А жіночка, що проходила повз сказали цим ідіотам: "Що ж виробити ? Ви ж палити українську символіку ?". А у відповідь прозвучали злісні слова: "Це прапори не нашої країни. Наша країна - Мордор".

Усім тоді стало усе зрозуміло. Якщо українська влада у найближчі тижні, навіть не тижні, а найближчими днями нічого не зробить, то на Луганськ чекатиме така доля, як доля Криму. І на превеликий жаль, українська влада так нічого і не зробила, щоб притиснути сепарське шабло до стіни. Думали, що мирних шляхом усе вирішиться. Але тоді вже стало зрозуміло, що цей державний переворот з боку окремих так би мовити "громадян" за підтримки роіссі та кремля. А після 6 квітня та добровільним "зливом" СБУ, луганську бидлоту та приїжджіх "гастролерів", влада не могла зупинити. А що було далі - усім відомо. Далі почала справжня війна проти кремлівських окупантів та їхніх найманців.

Але всеодно окупанти рано, чи пізно будуть відправлені назад до Мордору у цинкових трунах. А головний терорист на планеті Земля - буде повішаний біля кремля.

Україна однозначно переможе.

Слава Україні !

Слава усім полегли українським Героям, які віддали свої життя за Незалежність !

Герої не вмирають !