В пошуках спортивного директора

Незважаючи на присутність яскравої атакуючої «Баварії», близької мені своєю філософією дортмундської «Борсуії» та навіть українського тренера в бременському «Вердері завжди вболівав та симпатизував леверкузенському «Баєру» Напевно, це ще пішло з часів Бернда Шнайдера одного з моїх найулюбленіших гравців, потім був Артуро Відаль, молодий Томас Кроос набирався досвіду.

«Баєр» дуже сильно виглядав на початку двохтисячних. Завдяки Крістофу Дауму та Клаус Топмеллеру команда постійно була в призерах національного чемпіонату та грала в ЛЧ. В 2002 році навіть дійшла до фіналу. На жаль, перемогти не склалося завдяки генію Зідана.

Після цього «Баєр» потрапив до періоду не стабільності. Один сезон команда могла провести добре, а інший – провалити. Мінялися тренери, мінялися гравців, але особливої користі не було.

Все змінилося з приходим на посаду спортивного директора легендарного футболіста Руді Феллера, який дуже чітко зміг розібрати з існуючими проблемами, які змушували «аптекарів» топтатися на місці.

Зараз «Баєр» – команда, яка постійно грає в ЛЧ( якщо не помиляюся це вже третій сезон участі «Баєра» в групі ЛЧ), команда продає за хороші гроші своїх футболістів, команда дуже чітко підбирає футболістів( німецькі ЗМІ за останній час не знайшли жодного трансферного провалу Феллера), в команді створена система переходу та адаптації молодих футболістів до професійного футболу, створена система арендних відносин гравців.

Тепер в прикладах. Продали Шюррле та Сона майже по 30 мільйонів кожного до АПЛ. Зараз лівим бразильським захисником Венделлом цікавиться «Реал». Свого часу Венделл переходив до Німеччини, як дуже маловідомий гравець, про якого навіть не всі знали на його батьківщині в Бразилії. Змогли реанімувати Чачаріто після оренди в «Реалі» та співпраці з ван Галом, завдяки дворічний оренді до Гладбаху Крістоф Крамер став гравцем збірної Німеччини. Вкладені рік тому 10 мільйонів євро в Хакана Чалхоноглу окупилися сповна. Зараз Чалхоноглу-один з найкращих атакуючих півзахисників чемпіонату Німеччини. Це все можна продовжувати дуже довго. Навіть змогли знайти підхід до відвертого ледащо Владлена Юрченка. В Німеччині уродженець Миколаєва грає не на своїй рідній позиції атакуючого півзахисника( зайнята вищезгаданим Хаканом Чалхоноглу, тут мова може йти тільки про ротацію та заміну) на якій виступав(є) в молодіжній збірній України, молодіжних командах «Шахтаря» та «Іллічівцю» , а опустився в опорну зону, де більше займається руйнуванням атаку суперника, контролем м’яча та атаками другим темпом.

Можливо це не по темі, але я вважаю, що розкидатися гравцями, які грають в топ –чемпіонатах та топ-клубах збірній України точно не варто. На мою думку, Юрченко нічим не поступається Коваленкку, Малишеву чи Буяльскому. Можливо, навіть в певних компонентах переважає.

Іншими словами, я веду до того, що саме завдяки роботі спортивного директора «Баєр» почав розвиватися, почав будувати певні системи розвитку.

Можу помилятися, але, на мою думку, проблеми «Баєара» дуже схожі на проблеми, які зараз є в київському «Динамо». Можна навіть проводити паралелі та вважати певні проблеми тотожними.

В Динамо є дуже гарні молоді виконавці. Інакше просто чемпіонами не стають в своїх вікових категоріях, але проблема переходу до дорослого професійного футболу має місце. За останній час ніхто не перейшов з молодіжної команди до першої. Тільки через шлях оренд. Тут немає нічого поганого, просто це повинно мати певні системні принципи. Я досі не розумію, що в команді робить майже 22 –х річний Андрієвський, який до першої команди не проходить під ніяким соусом, а рівень молодіжки вже давно переріс. Це не тільки стосується Андрієвського, але і Бурди( коли він здоровий, так не часто буває), М’якушка, Яремчука та інших гравців. Дмитро Хлебас довів, що рік оренди дає більше, ніж роки в дублі.

Микола Мирозюк, Радослав Петровіч, Жуніор Мораєс, Дерліс Гонсалес, Лукаш Теодорчик, Віторіно Антунеш, Микита Корзун, Олександр Яковенко, Валерій Федорчук – не знаходжу нічого спільного між новачками Динамо майже останніх двох років. Можливо, за виключенням, що багато хто прийшов в статусі вільного агента. Хто з них заграв? Де селекційні відкриття?

Можу помилятися, але в такого клубу, як «Динамо» Київ, який ставить перед собою найвищі цілі – система повинна бути в всьому. Наприклад, в «Шахтарі» є дуже чітка система по новачках( бразильці, власні виконавців, або українські гравці, які повинні бути швидкими), не хочте «Шахтар»? Є приклад «Зеніту», який купує дорогих гравців. Не важливо, що він дорогий, важливо, що він існує. Є приклад «ЦСКА», який працює на африканський ринок та на молодих талантів.

Коли представляли Олексія Олександровича Михайличенка в ролі спортивного директора, якраз говорили про функції селекції, молоді. За всі роки, з перервою в роботі в штабі Олега Блохіна, я, на жаль, так і не побачив особливих плодів роботи Олексія Олександровича. Кажуть, що саме він привіз до Києва Адміра Мехмеді. Як по мені, він дуже цікавий гравець, який міг рости та прогресувати. Як показує життя, дійсно Мехмеді є гравцем дуже високого класу, зараз грає в «Баєрі», а до цього грав за «Фрайбург». Але проблема в тому, що Адмір ніяк не підходив «Динамо». Він звик грати відтягнутого форварда, ні тоді, ні зараз такої позиції в «Динамо» просто немає. Спроби зробити з нього крайнього півзахисника не увінчалися успіхом, так само, як і нападаючого. Дуже важливо не тільки привезти якісного гравця, але не менше важливо, щоб він підходив під тактичну побудову команди. Свого часу за «Динамо» виступав бразилець Раффаель. Дуже сильний гравець. Швидкість, техніка, удар, пас – все при ньому, але місця в тактичних побудовах Сьоміна для нього не було.

Дуже важливо, для спортивного директора мати відповіді на те, що буде завтра. А завтра можуть піти два центральних захисники «Динамо». Може піти лідер Ярмоленко. Не дуже впевнений, що в «Динамо» є кандидатури на ці місця. Також, важка та кропітка робота по кожному гравцеві. Щоб максимально зменшити всі можливі ризики та витрати. Наприклад, трансфер Корозуна. Не знаю, що та хто в ньому щось побачив. Дуже посередній гравець без особливих навиків. Кажуть, що його порекомендував Олександр Хацкевич. Свого часу той же Хацкевич запросив до дублю( коли там працював) Романа Лазаровича, Віталія Ягодінскіса, Кароліна Карпа, Олега Маіка. Ви багато чули про успіхи цих гравців? Між –іншим за кожного з них потрібно були платити гроші. За Корзуна за повідомленням ЗМІ було заплачено в районі 800 тисяч за повідомленням ЗМІ, а його угода з «Динамо» Мінськ завершувалася влітку. Я б ще зрозумів, якби була гостра необхідність в цьому трансфері, а так ми могли чекати до літа, а вже потім забрати гравця безкоштовно.

Юрій Вернидуб свого взимку говорив, що зараз завдяки компютеру та програмі " май -скаут" можна самому переглядати потенційних новачків. Але це тільки поверхнева робота. Вона досить оманлива. Напевно, від Фостера та особливо Паульньо чекали набагато більшого. Паульньо взагалі схожий на пляжника.

Не знаю, на скільки ця інформація правдива, але за останній час дуже багато разів чув, що жоден трансфер в Динамо не обходиться без обговорення з відомим агентом Шандором Варгою. Мені в це не хочеться вірити взагалі. Минуле повинно залишатися в минулому.

Не потрібно боятися посади спортивний директора. Це просто вимога сучасного футболу. Людина, яка знаходиться між головним тренером та власником клубу. В ніякому різі це не спроба забрати чиїсь повноваження, скоріше повна концентрація тренера виключно на тренерської роботі та наглядова робота президента клубу. Тобто, іншими словами, спортивний директор в кожному випадку повинен запропонувати президенту чи тренеру ряд варіанті, а вже вони повинні обирати найбільш кращий для них.

Хто це може бути? В мене немає варіантів. Але дуже хотілося б, що якщо така постать з’явитсья, так щоб це був не динамівець, а просто професіонал, який вміє працювати на результат.