Кого та що чекати від збірної Шевченка?

Андрій Миколайович Шевченко – головний тренер збірної. Це потрібно сприйняти, як реальність. Щось змінити вже неможливо. Є певні сумніви на рахунок відсутності в Шевченка досвіду та відповідної кваліфікації. Для уславленого футболіста –це буде перший подібний досвід. Все ж збірна це не поле для експерементів.

До початку відбору – залишилося трішки більше місяця. До початку першого збору та товариських матчів( зазвичай в серпні є вікно для збірних)- декілька тижнів. Хочу поділися припущеннями, кого приблизно чекати в збірній та на що розраховувати.

Я думаю, що Шевченко буде більше весільним генералом, людиною, яка формально буде головним, а насправді, всю чорну роботу будуть робити помічники. Припускаю, що Андрій та його команда відразу підуть на популярні кроки. Наприклад, відмовляться від гравців, які вже мають славу одіозних для збірної країни. Наприклад, Тимощука, Селезньова. Можливо, також відмовиться від ветеранів – Кучера, Ротаня, Каменюку, Шевчука. І на противагу цьому буде викликати більше молоді. Припускаю, що свої шанси отримає Петряк, Малиновський( коли видужає), Зінченко, Коваленко, Буяльський, Юрченко.

Звичайно, що ніяких «росіян». Тим паче, що там фактично нікого не залишилося. Не псувати собі реноме викликом Будківського?! Багато було розмов до Євро про Девіча. Знаю точно, що Шевченко є прихильником таланту Марко. Може бути, що його знову будуть переглядати. Особливо, якщо він гарно зможе себе проявити в «Рубіні». Для збірної проблема нападаючого – залишається актуальною.

Звичайно, що буде так звана натуралізація. Вже сьогодні обговорюються кандидатури Марлоса та Тайсона. Не бачу в цьому нічого поганого. Думаю, що вони зможуть принести користь. Тим паче, що проблема ліміту знову може стати актуальною для «Шахтаря». Зараз « українців» тільки чотири. Вся атака побудована виключно на бразильцях. Обидва можуть грати по всій довжині атаки, окрім вістря. В такому випадку, хтось із бразильців може зайняти позицію на фланзі, до якої адаптований, а форварда може зіграти Андрій Ярмоленко. Саме на цій позиції він розпочинав в «Динамо». Минулого року в фіналі Кубку ближче до завершення основного часу, заміть Артема Кравця, який тоді грав на вістрі, вийшов Олег Гусєв. В такій схемі саме Ярмоленко перейшов на позицію нападаючого. Виходило, на мою думку, доволі гарно. Хоча новий тренер «Шахтаря» Фонсека зараз награє Бориса( призісько Тойсона на позиції нападаючого). Тому і можливо міняти нічого не потрібно. Для натуралізації запрошений спеціальний людина. Думаю, що всі зрозуміли, мова йде про Краснікова, який привіз Марлоса та Тайсона до України. Чесно кажучи, був би не проти бачити і Мораєса. Але не знаю, як з цим буде. Все таки, це вже буде не одинарне латання дирок в складі, а вагоме підсилення.

За грою збірна буде схожа на «Динамо» зразка початку роботи Реброва – Рауля. Для цього є всі підстави. В збірній є першокласні крайні півзахисники, які можуть забезпечити швидкий вихід із оборони. Центр поля буде будуватися через контроль м’яча. Тобто, без Сергія Рибалки в цих схемах просто не обійтися. Конкуренцію йому можуть скласти Владлен Юрченко із «Баєра» та Євген Шахов із «ПАОКа». Юрченку в «Баєрі» знайшли іншу позицію. Раніше він діяв, як «десятка», більше займався атакою, але ця позиція зайнята в Леверкузені одним із лідерів турком Хаканом. Тому тренер Шмідт опустив Владлена в опорну зону, де український півзахисник якраз намагається вести гру, контролювати м’яч, атакувати другим тепмом. Приблизно те саме стосується і Шахова. Саме він став конструктором «Дніпра» минулої весни, коли Ротаня багато пропускав. На дві інші позиції в середині поля, на мою дуку, претендують Віталій Буяльський, Сергій Сидорчук, Віктор Коваленко та Олександр Зінченко. Перші двоє знайомі із Раулем тай його методами роботи. Двоє інших – можуть дати швидкість в середину поля. Навіть не знаю, як буде. Схиляюся, що буде грати взагалі динамівський трикутник. Але можливе поєднання працьовитості та креативності. На жаль, я не бачу місця в збірній Тарасу Степаненку. Рауль завжди грав без чисти опорників. Це моє таке розуміння футболу Рауля. Також думаю, що непотрібним може виявитися Грамаш. Зараз він вже програє справедливо конкуренцію Сидорчуку та Буяльському. З такою грою, як показує зараз Денис буде дуже важко не щось претендувати.

По воротарях ситуація зараз дуже цікава. На коні тільки П’ятов. Справи інших – не дуже. Від Рибки відмовилося «Динамо». Становище Бойка в «Бешикташі» не змінилося, тим паче, що він отримав травму. Микита Шевченко залишається в "Шахтарі". Це значить, що поки він без ігрової практики. Антон Каніболоцький поки не грає. Тому особливого вибору немає.

Я думаю, що захист зазнає зміни. Він набуде італійського відтінку. Все ж захист італійських клубі відрізняється. Багато команд в Італії грають в три центральних захисника. Але в нас для такої гри нема відповідних гравців та досвіду. Ще якось три центербека підібрати та зіграти можна, а от найти відповідних гравців, які б змогли закривати всю бровку – ми не зможемо. Велика проблема із лівим захисником. Там мова про конкуренцію не йде. Аби знайти хоч одного кваліфікованого футболіста. На правому фланзі теж не однозначно: Федецький – без клубу та вже має 31 рік. Бутко поки сидить міцно в запасі. Поки сильно виглядає Морозюк. Але цей гравець стабільністю не відмічається. Центр оборони теж може мінятися. Кучер вже доволі віковий, Ракіцький втратив місце в основі. Поки залишається тільки один Хачеріді. Можливо, покличуть Крівцова та Ордця, які зараз стабільно грають в основі «Шахтаря». Найголовніше, що зміниться сам стиль оборони. Флангові захисники не будуть вже такими активним попереду. А центральні більш тактично грамотні та будуть більше загрожувати воротам суперника.

З флангами в нас проблем немає. Там грають наші лідери. Дуже добре, що новий тренер «Севільї» Сампаолі більше розраховує на Коноплянку, ніж його попередник. З приходом Марлоса та Тайсона все буде виглядати не так однозначно. Можливі різні варіанти та зміна позицій. Тепер ми зможемо бути більш різнопланові.

Проблема нападаючого нікуди не поділася. Селезньов показав свій рівень та свої особисті критерії. Можна забувати. Зозуля без клубу та й його гра доволі не однозначна. Працьовитий форвард, але не більше. Будківський поїхав за довгим рублем в «Анжі». Між –іншим, він не з Донецька, він –киянин. Про Кравця вже почали забувати. Схоже, що на нього навіть Ребров не розраховує. Все говорить, що варто чекати на Мораєса.