Що з Сергієм Рибалкою?

Позитивні зміни, які відбулися в «Динамо» сезону 2014-2015 пов’язую із прогресом та розвитком Сергія Рибалки. Саме цей гравець став системостворюючий в команді Сергій Реброва. Наприклад, коли не грав Андрій Ярмоленко ( київський матч проти» Генгама» та матч кубку проти «Зорі») – система гри залишалася.

Для мене це було щось подібне на здійснення маленьких футбольних мрій: молодий власних вихованець, українець, стає ключовим гравцем команди, лідером півзахисту. Підтвердження цього є виклик консервативного Михайла Фоменка до збірної України з подальшим завоюванням місця в основі.

Перед початком наступного сезону було велике сподівання на продовження, але вийшло не так, як хотілося. Ще в кінці минулого сезону нас «згвалтувала» «Фіорентина». Вибачте, інших слів я підібрати не можу. Чесно кажучи, «Динамо» виглядало в цьому протистоянні дуже слабко. Насамперед, середина поля виглядала просто жахливо. Борха Валеро фактично сам переграв наш півзахист. В новому сезоні «Динамо» почало втрачати виразність в грі. В ЛЧ ми більше заважали грати інших, ніж грали самі. Окремо стоїть матч на «Драгао», де «Динамо» провело дуже сильний матч. Було сподівання, що це тимчасовий спад і все налагодиться після зимових зборів. Але весною мало, що змінилося. До того ж, Рибалка отримав травму. Довго лікарі не могли визначити причину, аж поки із Бразилії не приїхав знайомий лікар Джуніора Мораєса, який зміг поставити Рибалку на ноги. Весною «Динамо» не вражало. Дуже багато сірості. Команда забивала один –два гол і починала сушити гру.

На ЧЄ Рибалка поїхав. Але там не грав. Я думаю, що справедливо. Під час підготовки до Євро Рибалка провів один тайм проти Румунії. Своєю грою він м’яко кажучи не переконав. Ігоря Михайловича Суркіса дуже важко запідозрити а анти динамівських поглядах, але він перед Євро говорив,що не розуміє, коли Рибалка їде на Євро, а Малишев залишається поза турніром. Чесно кажучи не являюся прихильником таланту Малишева, але вважаю, що Суркіс тут абсолютно правий.

В новому сезоні поки без особливих змін. Контроль м’яча -тільки на власній половині поля, перехід в атаку – дуже довго, краще виходить довгими пасами, кількість браку в передачах – збільшилася, виконання стандартів – вже більше року не приносить ніяких дивідендів, виконання своїх прямих обов’язків – теж бажає кращого.

Давайте разом спробуємо пошукати можливі причини регресу Сергія Рибалки:

1. Відсутність конкуренції. Фактично вже півтора роки Рибалка не має прямого конкурента. Коли він тільки повернувся до «Динамо» на позиції опорника претендували Аруна, Велозо та власне сам Рибалка. Велозо був після ЧЄ, потім Ребров знайшов для Вело позицію вище в півзахисті. Аруна після обрізки в Суперкубку проти «Шахтаря», яка призвела до другого голу – був списаний Ребровим. Минулого літа підписали Петровіча, зимою Корзуна. За стилем гри вони нічого не мають спільного із Рибалкою. Обоє не вміють вести гру, а більше виконують класичну роль опорника( забрав – віддав ближньому, максимум перевів м»яч на інших фланг). До того ж, серба вже немає в команді. Прийшов Федорчук, але схоже Ребров бачить в ньому конкурента Гармаша, Сидорчуку та Буяльському, ніж Рибалці. Фактично єдиним конкурентом за весь час був Ігор Харатін, але він не зміг реалізувати свій потенціал. В попередні сезони, коли не грав Сергій його місце займав Мігел. Це не була конкуренція, це було більше схоже на вимушену міру.

2. Зіркова хвороба. В «Динамо» так часто буває, що гравець починає себе відчувати безтурботно в красивому місті та з хорошою зарплатою і починає знижувати вимоги до себе. На жаль, прикладів вистачає. Я думаю, що це не про Рибалку. Сам по собі Сергій – дуже проста, приємна людина. Знаю, що влітку він їздить в своє рідне Ямне, що на Сумщині. Без проблем навіть може зіграти за місцеву команду.

3. Зона комфорту. Коли все добре і без футболу. Гармаш, Рибка, Кравець…

4. Особисте життя. За останній час воно в Рибалки було доволі активним. Він одружився та став батьком. Колись Йожеф Сабо говорив, що футболіст випадає на певний час із футболу після одруження. В кожному жарті тільки частина жарту. Після одруження Сергій Реброва «Динамо» суттєво здало в грі, після одруження та народження дитини Денис Гармаш ніяк не може повернутися. Наші футболісти, на жаль, ще не навчилися поєднувати особисте та професійне. Засуджувати тут когось не варто. Просто українці – дуже сентаментальні люди. Дружина Рибалки – колишня солістка гурту «Горбачова», чи «Артика»( постійно путаю). Знаю, що вона майже завжди приходить на стадіон підтримати чоловіка.

5. Відсутність мотивації. Рибалка виграв в Україні всі можливі трофеї. Напевно, дуже важко в такому випадку знаходити мотивацію. До того ж, рівень чемпіонату падає. Дуже важко коли ти сьогодні граєш проти Говерли, а завтра проти Челсі. Це доволі серйозні гойдалки. Але повинні залишатися в такому випадку єврокубкові амбіції та амбіції на рівні збірної.

6. Чорна смуга. Так буває, коли чого дуже прагнеш, працює, але нічого не виходиш. Наприклад, вивчаєш французьку певний час, і нічого не виходить. А потім відбувається певний прорив. Такі моменти потрібно переривати ще більшою роботою на тренуваннях.

Я є великий прихильник таланту Рибалки. Сподіваюся, що він повернеться до свого звично рівня гри.