Ода професіоналізму

За останні чотирнадцять років в київському «Динамо» було дуже багато різних легіонерів. Тільки бразильців була команда із запасними, якщо рахувати без голкіпера( Даніло, Родольфо, Родріго, Бетао- Майкл, Корреа, Діого Рінкон, Майкл- Андре, Клебер. Запас : Леандро Алмейда, Алессандро, Леандро Машаду, Гільєрме, Раффаель).

Бразильці, аргентинці, африканці, гравці із провідних чемпіонатів, молодь, сформаовані гравці, балканці, відвертий мотлох, якісні гравці. Було футболістів різних дуже багато, але користі принесли тільки одиниці. Скажімо перший наш бразилець Леандро Машаду витримав декілька місяців, і повернувся додому. Діого Рінкон дуже гарно починав( просто брав м’яч і біг до воріт суперника не помічаючи суперників), але закінчив алкоголем, зайвою вагою та запізненням на збори. Таких прикладів безліч. Хтось не витримував слави, хтось не витримував великих грошей, хтось був просто слабкохарактерний, комусь заважала зіркова хвороба, хтось втрачав мотивацію.Проблема в тому, що динамівські селекціонери слідкували за суто футбольними моментами, але забували заглядати в душу гравцеві. Подивитися на людини, а вже потім на футбоілста. Так інколи можна убезпечити себе від неприємних сюрпризів.

Чесно кажучи, захоплююся Александаром Драговічем. Для мене це професіонал із самої великої букви. До «Динамо» він перейшов влітку 2013 року із швейцарського «Базеля» ( пара центральних захисників Шер – Драговіч було дуже цікавою). В перші пів року – було дуже багато помилок , причому помилок гольових. Зазвичай після такого футболіст –легіонер складає руки і намагається повернутися додому. Драго не здався і весною був один із кращих в команді. Причому в команді, де тренером був Блохін, який особливо не відмічався роботою із легіонерами( нагальний приклад Ленс, Белана, Мехмеді, Раффаель, Тремулінас) і не тільки з ними ( Міля, Алієв). Тоді в «Динамо» із легіонерів стабільно грав тільки улюбленець Олега Володимировича Мбокані, часом Аруна, Даніло та власне Драговіч.

Прийшов Ребров і пара центральних захисників Драговіч – Хачеріді стала найкращою в чемпіонаті. Алекс розкрився не тільки, як хороший захисник, але, як і лідер оборони, лідер клубу який не боїться брати відповідальність у власні руки. Минулого літа легіонери "Динамо" мали бажання залишити неспокійну країну. Але за словами президента клубу Ігоря Суркіса із Драговічем не було жодних проблем. Найкращий приклад, що в Києві можна залишатися.

Не великий секрет, що «Баєр» зараз дуже хоче підписати австрійця. Президент «Динамо», декілька тижнів тому, підтвердив, що ведуться переговори. Напевно, що вони матимуть місце до 31 серпня. Сам гравець заявив про своє бажання перейти до «Баєра». Абсолютно розумію бажання гравця змінити обстановку та пограти в сильнішій першості. В такій ситуації футболіст робить все можливе і не можливе, що тиснути на клуб. Починаючи від прямого бойкоту( минулий рік Ленс так і робив), закінчуючи слабкою грою( Мбокані, Беланда, Гавранчіч). Драговіч виходить і грає на максимумі власних можливостей.

Зараз така ситуація в "Динамо", що окрім власне Драго немає більше здорових центральних захисників: Хачеріді –лікується, Віда –отримав струс мозку в матчі із «Дніпром», Даніло( який може зіграти в центрі) - тільки відновився від травми. Тому особливої альтернативи парі Очігава – Драговіч немає. В такій ситуації можна було збільшити тиск на президента клубу, але Драговіч вчиняє навпаки, віддаючи всі сили теперішньому клубу.

Таке відношення гравця до клубу заслуговує на величезну повагу. Не знаю, як складеться доля Драговіча далі, але коли –небуть він гратиме за інший клуб. Завжди будуть стежити за його виступами та переживати за його команду, навіть якщо це будуть ненависні «Інтер»,"Баварія", "Чесли" «Рома».

Я Драговіча не знаю особисто, але можу сказати сміливо, що він доволі весела людина по життю. Головний балагур в роздягальні під час святкування( Раулю та Ігорю Суркісу діставалося від нього найбільше). Не сидить постійно вдома, але і виходить в місто. В мережі є фото Драговіча на барикадах Революції, в метро та інших частинах міста. Зазвичай легіонери нічим не цікавляться окрім маршруту база –власний дім.

Удачі тобі, Александар в новому сезоні!