ДК. Про роль особистості і тінь ВВЛ.

Доброго часу доби всім! Якось тоскно стало на душі від результату сьгоднішньої гри рідного ДК. Давайте разом спробуємо поміркувати щодо причин даної ситуації в команді. 24.05.2016 я писав про роль Рауля Ріанчо в успіхах ДК останніх 2-х років. Не буду повторюватись, але він вчинив як особистість. Виставив керівництву свої умови подальшої успішної співпраці, важелі якої, відчував, що тримає в своїх руках.

Ріанчо і зараз лишився в його орбіті, тільки працює тепер в штабі Андрія Шевченка з ЗБУ. Тобто, теоретично його можна в любий момент повернути в команду, яку він знає, і я б на місці ІСМ запропонував йому варіант з подвійною зайнятістю, а в збірній за ним була би закріплена робота з кандидатами з ДК та іншими командами УПЛ, гру яких він і так має аналізувати і добре знає. Це невеличка підказка ІМС як врятувати цей сезон для ДК, тим більше, Шева - дебютант має і сам щось робити в збірній, і запакований іноземними спеціалістами по самі вуха. Але мій блог не про це. Читаю постійно сайт, є звісно ті хто працює для розхитування ситуації, цілеспрямованого створення зневіри у вболівальників, без конкретних пропозицій, є ті хто душею в міру своїх сил вболіває за НАШ (наш, ІСМ?) клуб і НАШ футбол.

Є й ті що дають прекрасний аналіз і які впевнений могли би своїми порадами додати позитиву в сьогоднішню ситуацію, якби до них дослухалися.

Були прецеденти. Наприклад Жосе Моурінью з перекладача став помічником тренера, коли його попросили підготувати аналіз гри якогось з суперників, і він показав "професіоналам" на зарплаті як це робити. А потім виграв ЛЧ з португальським Порто в 2004. Можливо приклад вийшов занадто пафосний, "особливий" але, повторюся, для цього треба, щоб дослухалися в першу чергу до здібних і небайдужих. А тоді буде видно.

Повертаючись до заголовку, чомусь у мене є впевненість, що футбольний результат в першу чергу дають тренери особистості. І чомусь мені здається, що ІСМ як власник клубу не готовий виходити з "зони комфорту" в частині роботи з справжніми особистостями, для яких гроші в ДК є другорядними по вдношенню до професійних обов"язків. Лакмусовий папірець тут, те як уходив тренер, спеціаліст зі структури команди.

Блохін, Сьомін, Газаєв на жаль відбували номер до кінця. Сабо, Буряк, не настільки, але була схожа тенденція. Лужний, Дем"яненко конкретно, на мою думку, з честю.

ВВЛ з почестями.

До наявності необхідних особистісних характеристик, кандидат на посаду, чи тренер повинні мати інтелектуальний потенціал, здатність розвиватися, знаходити нестандартні для сучасного стану перспективні рішення, заглядати в завтрашній день, і одне з головних, вміти заставити футболістів повірити в себе, і наполегливо працювати задля покращення їхніх ігрових навичок, в свою чергу, контролювати гравців, як особистостей.

З усіх, кого я назвав вище, безумовно, такою особистістю був ВВЛ.

І треба визнати, що роки сидіння з ним на одній лаві, перечитування конспектів його тренувань, тактичних викладок чи інтерв"ю не замінить наявність цього фактора - фактора талановитої, непоступливої і професійно підготовленої особистості, психолога - мотиватора, яка зможе зірок заставити грати в одному ігровому ансамблі, а в перспективних хлопцях зможе запалити нових зірок.

Моя думка, що ІМСу з такими людьми, на жаль, працювати некомфортно. Причини в цього можуть бути різні. Можливо питання в навколофутбольних фінансових складових, чомусь іншому, але реалії такі, що на сьогодні у керма завжди повинна бути людина з Динамівським серцем. Це дуже корисно для команди, тим більше в сучасних бойових умовах, але в цивілізованому світі, це всеж таки другорядно. В цьому наш ДК нагадує Карпати і Дніпро. Там теж в сприйнятті тренерів особистостей власниками не так просто. Тут славна історія і потенціал столиці йдуть нам (ДК) на руку. Але, що далі..?

Коли ще був живий ВВЛ, ШД пощастило найти надійного тренера, можна сказати, з потрібним їм серцем, але це був професіонал. Зараз, туди не взяли тренера з точки зору лояльності, а взяли бюджетного професіонала, знову ж таки, розраховуваючи на особистість. Професіонала з поза-системи, з поза - совка. Чомусь.

Чи може ДК замість купівлі легіонерів, спочатку дозволити собі класного тренера. Нехай не саме зараз, а теоретично. У всьому світі клуби, наскільки мені відомо є акціонерними товариствами, не на папері, а справді, що є найбільш ефективною за багатьма критеріями формою управління підприємством. Так от, перше, з чого починають толкові акціонери, це шукають тренера-особистість. Дають карт бланш, Клоппу, Моуріньйо, Венгеру, Гвардьйолі, Почеттіно, Фергюсону. колись так було в СРСР, кожна команда прагнула мати свого самобутнього тренера - ВВЛ, Бєскова, Кучеревського, і багато інших, яких я за радянської доби практично не застав. З сучасними реаліями нашого футболу все змінилось. Слоган фактично такий:"Я плачу - ви терпіть". Бо я плачу. Я впевнений, що ДК може запросити любого тренера. Любого. Нехай це буде схоже на купівлю гравців китайськими клубами, але ми це можемо.

Як можемо запросити Скрипника, який пройшов з самих низів тренерську стежку до Бундесліги, і який, безумовно, на мій погляд є особистістю.

Тепер перейдемо до проблеми мотивації гравців, яка, на мою думку, випливає з проблеми наявності особистості - професіонала на чолі команди.

Що бачать і, що знають гравці про ДК. Що побутові і фінансові умови дуже хороші, "комфортні". Гравці приходять в ДК, починають себе проявляти, а потім, окрім, можливо й інших факторів, починають відчувати брак особистості - професіонала на чолі команди. Досвідченим поглядом вони бачать, що в керівних ланках відсутня та складова, яка дозволить команді досягати успіху, немає достатньо яскравого мотиватора який володіє знаннями за футбольним фахом. Що бравада, про успішні успіхи в Єврокубках є бравадою, що успіхи ці при їх наявності даються за рахунок фарту або декількаразової переваги в фінансовому потенціалі клубу, що було заслугою і нас з вами, людей, громадян базової країни бізнесу власників команди. Що відсутня людина, яка може вести за собою, яка може надихати своїми діями і здібностями гравців, вболівальиків і власників клубу. Заставить тремтіти від невизначеності і невпевненості конкурентів. А немає таких людей, значить немає де черпати самовідачу і професіоналізм за умови одержання фінансових умов вдвічі, або втричі вищих ніж в попередньому клубі без переспектив виграти єврокубки. А тут іще трапляється бездарна селекційна політика, бездарне розбазарювання молодих талантів, і все... Картина стає повністю очевидною, і перспективний гравець опиняється перед вибором: кар"єра чи фінанси. Кар"єра - дорога за кордон. Фінанси, помножені на відсутність самовіддачі та врешті-решт, самозбереження на полі, виходить деградація в ДК. Майже всеохоплююча деградація. Однак є виключення, це Шовковський, Ярмоленко, Гусєв, також Шевченко після повернення, Віда, Драгович, можливо ще хтось. Це люди, які мають самодостатній професіоналізм і любов до футболу. Це - також особистості. Антипод, на мою думку, хтось на кшталт Гармаша, в якому я колись бачив найкращого за потенціалом гравця.

До речі в команді є дуже досвідчена і розумна людина, яка б навіть своїми порадами могла би допомогти, і впевнений, робить все від неї залежне для правильного розвитку в команді - Олександр Шовковський.

Можливо, колись він розкаже нам про причини поточної ситуації, але дружні відчуття й справжнє Динамівське серце може завадити йому бути відвертим до кінця. Однак до його порад я би на місці ІСМ дослухався в одну з перших черг.

Погодьтесь, панове, що настав час розділити досягнення ДК і досягнення ВВЛ. Для ВВЛ і для Базилевича очевидно теж, ДК був інструментом самореалізації. І нам з Вами пощастило, що він скористався саме цим інструментом, як патріот і професіонал. Те саме він зробив би практично з любим серйозним клубом Європи.

Давайте, Ігоре Михайловичу, спробуємо вийти з тіні великого ВВЛ, Спробуємо знайти нову яскраву особистість і досягнемо з нею успіху. Давайте, вболівальники отримають шанс щиро подякувати менеджерам ДК за черговий Європейський трофей і за їхню достойну роботу. За черговий і омріяний останніми поколіннями новий злет зірки ДК.

Задумайтесь над цим, будь ласка...