Адже у них все буде нормально?

Звичайно, роки беруть своє - ми не так емоційно стали переживати перемоги і поразки. Не тільки у футболі. Але і в футболі також. Повністю згоден з автором - вчорашній матч не приніс тих переживань, як раніше. Вже привчили. І гравці, які немов перший раз вийшли на поле, і тренери, які відбирають таких гравців, яким явно все-одно - вони не виступають за честь своєї країни - вони і свою честь не можуть, здається, захистити.

І лице головного тренера "нової збірної" (яка чомусь, як складається враження, "нова" лише в його заявах, а на повірку - та ж "команда МІФа", в якій він був головним "креативщиком", і за грою, і за принципами комплектування складу, і за тактикою гри, в якій головне - "не пропустити") зі зляканими очима і недолугими поясненнями як самих причин провалу (вибачте - "тимчасової" або "чергової невдачі"), так і методів комплектування збірної явними "лавочниками", які вкотре викликаються на збори і вкотре же навіть не потрапляють в заявку на матч (правда, над цим аспектом "працюють" - зараз явно краща "подача причин", ніж на початку), які вже починають набридати всім - окрім нього самого, очевидно - і в яких знову те ж саме - задоволення грою і лише деякі "недоліки" не дозволяють перемагати - але ми працюємо над ними(!!!). Так і хочеться запитати - Доки? І все це приводить до тої думки, що нема чого переживати через якусь невдачу цієї "збродні" (язик не повертається назвати збірною України те, що було вчора на полі), яка зібрана ШАМом і його ТШ за невідомими нам принципами підбору, коли в головну команду країни викликаються гравці, які не мають місця в складах своїх явно не "топ" (за європейськими мірками) команд і дехто з яких не зіграв за свою команду жодної хвилини (!!!!) в цьому році, - і грає в невідомо яку гру (вони це називають футболом!), і ГТ якої після поразки заявляє своїм гравцям, що якщо вони і далі так гратимуть, "як у другому таймі" - то в них проблем не буде. Що головна причина поразки - те, що суперники швидко розгадали визначену ТШ "тактику гри через нашого воротаря" (цікаво, а якби почали грати "через воротаря суперників" - може, щось і вийшло б"). Це - в них. Чому тоді повинні переживати ми? Може, у них зовсім інші поняття про гру в футбол і про її результати - чого тоді нам переживати? Програли і забули - "дивіденди" все одно їм нарахують. Тому і вчорашній матч дивився практично без емоцій, і поразку сприйняв так же, як і футболісти - спокійно, як звичайне вже звичне явище. Адже у них (у цих "збірників" і в їх тренерів все буде нормально? На відміну від нас...