Не володію ні талантом письменника, ні видатними аналітичними здібностями. Але захотілося щось написати під вечір, поділиться якимись думками. Так що не судіть строго.
Так уже склалося, що людина істота емоційна і часом емоції заважають об'єктивно дивитися на деякі речі. Ось і я, коли пристрасті вляглися, вирішив ще раз глянути на футбольний сезон, що добігає кінця, вже з холодною головою.
Первим ділом я глянув на підсумкову турнірну таблицю Чемпіонату України. Здавалося б, що там ще цікавого можна побачити. Але особисто для себе побачив. Як виявилося в такому абсолютно провальному сезоні Динамо примудрилося забити більше м'ячів ніж Шахтар. Багато напевно заперечать, мовляв що ж тут такого видатного? І до певної міри будуть праві. Але все-таки якщо копнути глибше, то привід для гордості такий-сякий є.
По-перше, в Динамо на протязі всього сезону в лінії атаки і півзахисту грали одні українці, за рідкісним винятком хіба-що Мораеса і Гонсалеса. Тобто грали, як останнім часом стало модно говорити, дерев'яні футболісти. Лінія ж атаки Шахтаря укомплектована в переважній більшості веселими хлопцями з Південної Америки, і саме ці хлопці в першу чергу асоціюються у більшості з атакуючою грою.
По-друге, а коли власне таке було, що Динамо забивало в чемпіонаті більше Шахтаря? Статистика не дасть збрехати: було таке аж цілих 6 років тому. Так що цей пунктик можна занести в актив Динамо.
Але далі, як то кажуть, хоч звільняйся. Команда пропустила 33 м'ячі. Та ж Зоря і то пропустила менше. Щоб був зрозумілий масштаб катастрофи - в сезоні 15/16 Динамо пропустило лише 11 м'ячів, що рівно в 3 рази менше. Більш того Динамо примудрилося пропустити аж по 2 м'ячі від Зірки, Олімпіка, Зорі і двічі від Ворскли. Якщо згадати самі матчі, то дивуватися нема чому. Першу половину сезону лихоманило Хачеріді. Зимою прийшли Пантіч та Кадар, які також допускали багато дитячих помилок в обороні. Окремо можна виділити Коваля/Рудько, які часом не тільки грали ненадійно, а також запам'яталися деякими відвертими воротарськими ляпами. Весь цей парад помилок позбавив Динамо пристойної кількості очок і в кінцевому підсумку не дозволив боротися за чемпіонство. Тут як ніколи до речі підійде футбольна приказка: атака виграє матчі, а оборона - титули.
Окремо ще можна розглянути Кубок України, де Динамо відносно легко дісталося до фіналу. Ну а далі всі прекрасно все пам'ятають. Абсолютно рівна гра, ну і гол знову ж внаслідок відвертого провалу оборони. Гол з розряду тих, які не можна пропускати в матчах приблизно рівних за класом команд.
У цілому, якби Динамо було трохи більш удачливим цей сезон можна було б якось зкрасити. Але історія не терпить умовного способу. Так що залишається лише сподіватися на краще.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
