Ирландский лоукост-авиаперевозчик Ryanair отказался от планов выполнять полеты в Украину. В авиакомпании говорят, что аэропорт «Борисполь» не выполнил условия, согласованные в начале этого года. Об этом сообщает The New York Times.
«Киевский аэропорт … выбрал защиту авиакомпаний с высокими тарифами и лишает украинских потребителей доступа к самым низким тарифам в Европе», — говорится в заявлении Ryanair.
В авиакомпании выразили сожаление по поводу того, что «Львовский аэропорт стал жертвой решения киевского аэропорта».
Вместо Украины, Ryanair намерен сосредоточить внимание на рынках Германии, Израиля и Польши.
Ранее министр инфраструктуры Владимир Омелян предупреждал, что Ryanair может отказаться от украинского рынка. «Майберг (глава правления МАУ) с Рябикиным (гендиректором аэропорта „Борисполь“) могут открывать шампанское. Надеюсь, вкус запомнят», — прокомментировал Омелян решение Ryanair.
Напомним, Ryanair планировал уже в сентябре 2017 года начать полеты из Львова в Мемминген (Германия).
http://fakty.ua/240571-loukost-aviaperevozchik-ryanair-otkazalsya-ot-raboty-v-ukraine
Насправді, все просто: або ми вивільнюємося з олігархічних «обійм», які настільки міцні, що держава ледь дихає, а люди змушені платити за все ледь не вдесятеро більше, бо вибору немає. Або залишаємося в лещатах, поки зможемо це витримати фізично.
Тобто, або ми обираємо свободу, в першу чергу, і свободу вибору, або залишаємося з ілюзією свободи і вибору, як це є зараз.
Ryanair – 1800 рейсів на день з 85 баз, 200 аеропортів, які поєднують 33 країни. Україна може стати 34-ю. І стане.
Наразі Ryanair з 4 заявленими напрямками на тиждень з Борисполя особливо не відіб’ється на загальних показниках аеропорту, МАУ також нічого не загрожує. Питання в тому, що наступного року напрямків може бути 50 на тиждень лише з Борисполя і ще більше українських аеропортів прийме #1 європейську авіакомпанію. Частка авіаційних зборів в структурі доходів аеропортів світу невпинно знижується, аеропорти все більше заробляють на сервісі, оренді, парковці, рекламі. Всіх супутніх послугах, які генерує додатковий пасажиропотік. Є суттєва різниця між аеропортом-хабом і авіакомпанією, яка забезпечує хабові перевезення.
Ryanair як криголам має зламати монополію на українському ринку, за ним підтягнуться й інші лоу-кост перевізники.
А це вже буде означати, що в Україні з’явився справжній ринок, є конкуренція, є боротьба за пасажира. Питання: кому це не вигідно?
Пасажирам? Державі? Аеропортам? Очевидно, що вигідно.
Це не вигідно декільком людям, частина з яких навіть не живе в Україні.
Для повної картини: жоден з аеропортів не збанкрутував після заходу Ryanair і не закрився. Пасажиропотік в жодному не впав. Так, кожен аеропорт домовляється з авіакомпанією, відстоюючи свої інтереси, але ж домовляється! Бо має бажання. Бажання – тисяча можливостей, небажання – тисяча причин. Все просто.
Можна довго пояснювати, чому «ні», а можна зробити, щоб було «так». Аеропорт Львова контракт з Ryanair підписав без жодних вмовлянь з боку Кабміну, бо чудово розуміє перспективу і планує європейське майбутнє.
Тепер нагадую свої вимоги до керівника Борисполя, які я озвучив публічно 16 листопада 2016 року і він публічно з ними погодився:
І.протягом 6-місячного періоду новий гендиректор повинен:
1.Провести і результативно завершити переговори з авіакомпаніями-лоукостами і забезпечити виконання ними рейсів з вільних на сьогодні терміналів B або F.
2.Забезпечити рівний доступ до послуг і потужностям аеропорту з урахуванням частоти рейсів і обґрунтованих запитів авіакомпаній.
3.Навести порядок і забезпечити прозорість щодо оренди в аеропорту і паркувальних місць.
ІІ.Протягом року:
1.Вирішити питання з недобудованим паркінгом та забезпечити належний сервіс на приаеропортовій території.
2.Провести корпоратизацію аеропорту.
ІІІ.Протягом двох років:
1. Забезпечити мінімум 40% надходжень до бюджету аеропорту від неавіаційних послуг.
“Навмисне роблю ці вимоги публічними. Так само і переможець повинен взяти на себе публічні зобов’язання, мати повну владу і можливість виконати заплановане, але і нести повну відповідальність за результати своєї роботи”.
І наостанок: Ryanair буде в Україні рано чи пізно. З цим міністром/директором аеропорту/МАУ чи без.
Українців можна лишити багатьох речей, тільки не мрії. Яник це вже засвоїв. Якщо це не стало уроком для інших, то погано. Тікати нікуди.
І всім нам, владі насамперед, необхідно визначитися: ми за євроінтеграцію і світових інвесторів чи ми за «Хонку…
Уважно продивився прес-конференцію: як нам не потрібно Ryanair і як дешеві авіаперевезення погано впливають на державу та її громадян.
Нагадало мені недавній репортаж на 1+1, в якому українців переконували, що 500 доларів за авіаквиток - це добра ціна, а 20 євро за такий же переліт - це непосильно і непотрібно нікому.
Дивно, що Ryanair вимагає взагалі якісь умови, вони б мали займатися благодійністю, взяти кредит в доларах під 25% річних в Приватбанку і дати можливість безтурботного подальшого збагачення для українських топ-державних службовців і олігархів.
ІКЕА, Дженерал Електрик, ДП Ворлд - абсолютно зайві теж у країні, Конча-Заспа якої народила Христа, слонів і повністю знищила корупцію та олігархію до моменту їх непорочного зачаття.
Дивно, що один із найкращих юристів України не знає, що конфіденційні умови договору розголошувати заборонено, а особливо фантазувати на їх тему, коли навіть аеропорт Львів підписав контракт без цих позицій.
Не буду навіть згадувати, скільки годин тривали переговори аеропорту Бориспіль, міністерства інфраструктури і Раянів. Як спершу Бориспіль ігнорував будь-які пропозиції до обговорення впродовж 2016 року, як в.о. керівника Звонарьов, погодившись з усіма пропозиціями в присутності майбутнього керівника, навідріз відмовився їх затвердити. Так, саме той Звонарьов, який своїм судовим позовом, підтриманим Дніпровським судом, заблокував прозорий конкурс у 2015 році. Як керівництво Борисполя вибігало зі словами: «я мушу зателефонувати керівництву національного перевізника». Так, безумовно, Ryanair повинен літати з будь-якого приватного чи комунального українського аеропорта, бо аеропорт Бориспіль не державний, а чий? І хто в ньому господарює?
Безумовно, керівництву державного аеропорта Міністр не указ. Як і Указ Президента України про здешевлення авіаперевезень і залучення лоу-костів - не указ. Як і незручне становище для Прем'єр-міністра України, коли він у Лондоні запрошує інвесторів, а в державних підприємств і їх патронів своя особлива думка.
Можна намалювати будь-які цифри - папір стерпить все. Але чорне - є чорне, а біле - є біле!
Тепер по пунктах:
1.Є Указ президента, який чітко визначає завдання для Кабінету Міністрів України: збільшити кількість авіарейсів до аеропортів держав-членів Європейського Союзу, у тому числі із залученням авіаперевізників, що працюють за моделлю «лоу-кост».
2.Прем'єр-міністр України під час наради, яка планувалася в стилі «МАУ проти Омеляна» і в останній день запросили ширше коло учасників, дав доручення міністерству розробити програму розвитку ринку авіаперевезень, а також аеропортів: «ми повинні придумати механізм розвитку конкуренції на ринку перевезень - щоб не було дискримінації, а наш перевізник був якісним, конкурентним за цінами», йшлося і про залучення лоу-кост перевізників.
3.Міністерство, керуючись Указом президента та інтересами пасажирів, залучає найбільшого європейського лоу-кост перевізника до України.
4.Але Бориспіль настільки унікальний аеропорт, #59 в Європі, що замість того, щоб зробити це своєю перемогою, в тому числі й економічною, знаходить пояснення, чому для них Ryanair - загроза, а не вдача.
5.Міністерство знизило аеропортові тарифи і збори для всіх без виключення авіакомпаній. Базова авіакомпанія, яка і до цього ніколи не відчувала по відношенню до себе дискримінаційних умов, так само отримала максимальні знижки. Враховуючи обсяги перевезень, МАУ виграє найбільше. А також, враховуючи той факт, що МАУ винна близько 400 млн грн до державного бюджету, додаткові знижки є взагалі подарунком з неба. А тепер запитання до Борисполя: скільки недоотримує держава через надкомфортні умови для МАУ?!
Просто дивує, наскільки ж небажаним є прихід Ryanair до України, що ані Указ президента - не указ, ані інтереси українців, які б завдяки дешевим цінам на квитки могли б відкритим для себе світ - не аргумент. Так можна і сказати: ми не хочемо Ryanair, бо аеропорт не зможе зробити три додаткові виходи на посадку, а також не зможе розширити зону отримання багажу для транзитних пасажирів.
І щодо політичного тиску: Президент, Прем'єр-міністр і міністр, політичні партії виступають за присутність лоу-кост перевізників в Україні, за можливості для українців літати світом дешево. Цього вимагають і наші люди, насправді. Бо безвіз - це великий крок для нашої держави, але його сенс втрачається, якщо подорожі до Європи так і залишатимуться для українців недоступними. То в чому тиск?! І чого в такому випадку більше: «тиску» з боку держави чи відвертого шантажу з боку «аеропорту»?
Володимир Омелян, Міністр,
https://www.facebook.com/volodymyr.omelyan/posts/10155002584943439
http://portal.lviv.ua/news/2017/07/10/volodimir-omelyan-neobhidno-viznachitisya-mi-za-yevrointegratsiyu-i-svitovih-investoriv-chi-mi-za-honku