Висловлю власну думку. Нехай суперечливу - краще лайте мене, а команду не гризіть вже

Зараз усі, хто звуть себе вболівальниками не взагалі футболу, а саме клубу "Динамо" (Київ), єдиною підставою для чого є підтримка ними саме цієї, а не якоїсь іншої команди, хором лають її гравців.

Висловлю власну думку. Нехай суперечливу - краще лайте мене, а команду не гризіть вже.

Гравці не винні.

Це тренер трохи не вгадав з установкою, ну й поле та суддю не забудемо, вони теж вплинули.

Про суддю Ви самі все бачили (досить згадати численні й завжди, протягом усієї гри безнаказані напади ЯБ на Коваля. Вирішальний гол він пропускав вже з заморозкою на нозі й відбитими ребрами, кульгаючи). При чесному суддівстві ЯБ догравав би основний час матчу чи не удев'ятерьох.

Про поле ж та установку скажу так: прикра помилка Хацкевича в тому, що він не потренував команду на такому полі кілька днів із багатосторонкою, і ще одна помилка, що, не потренувавши їх на ньому, він ще й не дав їм установки грати майже лише низом, а все що верхом грати без відскоків. Бо відскок зовсім інший і для наших незвичний.

Це дуже прикрий матч.

Але це лише один матч.

Дуже прикро, дуже-дуже, але в плані нашої подальшої гри це поки аж ніяк не катастрофа.

Створити з цього катастрофу на багато подальших ігор можемо ми, вболівальники, зачморивши зараз команду.

А можемо, натомість, допомогти їй якнайскоріш піднятися.

На мій погляд, треба пам"ятати, що це ж НАША команда.

Якщо я вважаю цю команду своєю, то мушу підтримати її в скрутну хвилину.

Якщо ж не вважаю, то в мене нема права її лаяти, так само як дуже всі здивуються, й Ви перший, якщо чужий дядько раптом на вулиці підійде при Вас до Вашої дитини й почне діловито поправляти їй одяг та витирати носа.

Чи стане це провалом на кілька ігор і чи результат тих кількох ігор провалить нам сезон - зараз це в руках уболівальників.

Систему характеризує не сама по собі поодинока помилка - а реакція на помилку.

Поки що маємо поодиноку помилку. Якою буде наша реакція й чи пригнітить вона команду ще й на подальші ігри - ми з вами, колеги, вирішуємо зараз, у цю мить.

У клуба "Динамо" (Київ) є вірні вболівальники, які були з ним десятиліттями, які пройшли з ним разом крізь перемоги, спади і знову перемоги. Саме така вірність, лише вона, а не купівля квитка чи вмикання телевізора, дає право людині називатися вболівальником.

Вірні вболівальники - це фактично частина клубу.

Зараз увесь клуб одержав дошкульного удару.

Й увесь клуб, разом із цією частиною, мусить знайти в собі сили піднятися й прямувати до мети.

Поки це ще одна гра, не ланцюжок, не яма. Чи стане ямою - залежить не лише від ТШ та гравців, а й він нас, уболівальників.

Давайте не допустимо перетворення цього одного програшу, хоч і дійсно прикрого, на ще прикріший, руйнівний на весь сезон в ЧУ та ЛЄ ланцюжок програшів.

Не вистачало зараз ще й увесь сезон через депресивну яму профукати.

Можете досхочу лаяти мене в коментах за мій особистий вибір у такий скрутний для "Динамо" момент - але цей вибір ось який: я не відмовлю рідному клубові в підтримці саме тоді, коли вона йому найбільше потрібна.

Же сюї, як зараз про таку підтримку кажуть.

Вірні вболівальники, час нам із вами стати разом із клубом і сказати "це і я теж, тож і мене лайте, і мене бийте".

Інакше які взагалі з нас уболівальники.

Же сюї.