Можливо, дещо перебільшена увага до цього питання... Але після "бернської трагедії" виникли деякі, як люблять говорити політики, "колізії". Матч висвітлив проблеми, які є в усіх ланках Динамо. Але особливу мою увагу знову привернула ланка нападу. Взагалі, цікава складається ситуація. Формально в ДК 4 нападники - для команди, яка грає практично всі матчі формально з одним нападником, їх, здається, аж забагато.
Чи насправді це так, і в даній ланці не можуть виникнути проблеми? Попробуємо проаналізувати. З чотирьох наявних у заявці ДК нападників (не рахуючи Ярмоленка, який зазвичай виконує дещо іншу роль) основний, на якого робить ставку ТШ - Мбокані. Однак, його гра дуже залежить від настрою і мотивації. Доки була надія на участь в ЛЧ, ця мотивація була і він демонстрував гру належного рівня. Чи залишиться вона при теперішніх обставинах, після вильоту з цьогорічної ЛЧ? Важко сказати. Окрім того, як показав матч в Берні, його легко вивести з гри, декілька разів жорстко, на грані фолу (або навіть переступивши цю грань) проти нього зігравши. Питання - чи і надалі він буде мати бажання грати в ЧУ? Чи не почне знову "лікуватися", як уже було раніше? Не хотілося б... Кравець - не знаю, які надії покладають на нього в ТШ. У всіх матчах, включаючи і матчі на зборах, він не зумів нічого показати. Просто бігав по полю без особливої користі для команди - практично, не створив жодної гольової ситуації. Нападник, який не може забивати - чи можна на нього ставити? "Темна конячка"? А його найчастіше випускає ГТ на заміну... Які перспективи? Тяжко сказати, але гравець, в "зоряному активі" якого два голи, забиті Валенсії на зорі кар'єри, а далі - практична майже постійна (здається, лише з частковим винятком в одному сезоні) "гольова засуха" в Динамо, і який не зумів нічого показати в командах, у яких він бував у оренді - не надає якоїсь впевненості у тому, що його нарешті "прорве"... Про Мораєса нині взагалі нічого не можна сказати - ні про стан, ні про мотивацію. Не бачили його на полі, а коли він вийшов за дубль - нічого не показав і був замінений. Відомо (з його слів), що він бажав допомогти Динамо в іграх в ЛЧ - напевне, з надією там себе проявити і отримати шанс піти в інший клуб. Тепер матчів в ЛЧ не буде. Який стимул тепер для нього може бути? Крім того, невідомий його фізичний стан. Отже, "ставити" на нього - також проблематично. Залишається Бєсєдін, нападник збірної, який для ХАНа виявився "сирим". Нападник, який забив найбільше м'ячів серед гравців ДК в другій частині минулого ЧУ, в т. ч. і кротам. Який в першому матчі цього сезону, вийшовши на заміну, забив важливий гол фінам. Але нині не має довіри від ГТ ДК, що виглядає досить дивним, хоч і непогано проявив себе на зборах. (Щоправда, ГТ має своє бачення і, доки він ГТ, має право робити так, як вважає доцільним. Адже за результат відповідає саме він.) Але є нюанс - Бєсєдін - молодий нападник, і недовіра тренера може зіграти негативну роль в його "мужнінні" - адже змужніти можна, лише беручи участь у серйозних матчах - на "лавці" якось це не виходить... Отже, при формальному "переборі" нападників у Динамо досить несподівано може виникнути певний "дефіцит" в лінії нападу. Якщо врахувати, що Хльобаса ГТ відправив у Мінськ в оренду, "розсунув" по орендах інших молодих гравців - яким чином ця проблема може бути вирішена?
С моей точки зрения гораздо важнее разобраться не с нападающим, а с полузащитой. Сейчас поясню по сути подбор нападающих - кроме Мораеса у нас такой, что они являются наконечниками. Мбо и Беседин таранные и чисто силовые, а Кравец - бегунок (для напрягания защиты). Так вот завершать они все могут более менее прилично. Но проблема в том, что нужно им моменты создавать. И тут задача уже полузащиты вывести их на ударную позицию.
А здесь у нас проблем непочатый край: Оставим в покое Ярмоленко он хоть и передерживает иногда, но в целом на своей позиции пытается нагнетать, в играх ему еще Морозюк передачами и стандартами помогает. С позиции Цыганкова-Гонсалеса передачи идут значительно реже и в основном со слабаками. Кадар тоже может чего то изобразить в атаке только со слабачками.
А в центре полная печалька и если Гармаш от игры к игре может блеснуть как ясное солнышко и то скорее в завершении чем именно конструировании атаки. То Буяльский, Сидорчук, Шепелев и Корзун в атаке по принципу - раз в год и палка стреляет.
Помнится ненавистный всеми на нашем сайте Селезнев не имея никаких данных по сравнению с Мбокани и Бесединым становился лучшим бомбардиром чемпионата - исключительно благодаря усилиям полузащиты Шахтера которая могла организовать ему кучу моментов, что бы он хоть пару реализовывал.
----------------------
Выводы: Не так страшна для нас проблема форвардов в данной ситуации, как страшна провальная игра полузащиты. И уж если мы уперлись в модель с одним форвардом - тараном - замыкающим подачи то было бы логично под ним держать второго форварда более разнообразного по типу Милевского-Хлёбаса или Мораеса
С моей точки зрения гораздо важнее разобраться не с нападающим, а с полузащитой. Сейчас поясню по сути подбор нападающих - кроме Мораеса у нас такой, что они являются наконечниками. Мбо и Беседин таранные и чисто силовые, а Кравец - бегунок (для напрягания защиты). Так вот завершать они все могут более менее прилично. Но проблема в том, что нужно им моменты создавать. И тут задача уже полузащиты вывести их на ударную позицию.
А здесь у нас проблем непочатый край: Оставим в покое Ярмоленко он хоть и передерживает иногда, но в целом на своей позиции пытается нагнетать, в играх ему еще Морозюк передачами и стандартами помогает. С позиции Цыганкова-Гонсалеса передачи идут значительно реже и в основном со слабаками. Кадар тоже может чего то изобразить в атаке только со слабачками.
А в центре полная печалька и если Гармаш от игры к игре может блеснуть как ясное солнышко и то скорее в завершении чем именно конструировании атаки. То Буяльский, Сидорчук, Шепелев и Корзун в атаке по принципу - раз в год и палка стреляет.
Помнится ненавистный всеми на нашем сайте Селезнев не имея никаких данных по сравнению с Мбокани и Бесединым становился лучшим бомбардиром чемпионата - исключительно благодаря усилиям полузащиты Шахтера которая могла организовать ему кучу моментов, что бы он хоть пару реализовывал.
----------------------
Выводы: Не так страшна для нас проблема форвардов в данной ситуации, как страшна провальная игра полузащиты. И уж если мы уперлись в модель с одним форвардом - тараном - замыкающим подачи то было бы логично под ним держать второго форварда более разнообразного по типу Милевского-Хлёбаса или Мораеса