Дивлячись на гру нашої улюбленої команди ДИНАМО КИЇВ, мене не покидає думка,що у команди тренера немає років так з 15-ть.Кожний гравець грає сам по собі.Таке відчуття,що перемога потрібна лише Ковалю.Команда грає так,як їй заманеться-хочемо трішки вмикаємо швидкість,хочемо стоїмо і просто перепасовуємось,робимо тупі навіси в нікуди,розрізних пасів між суперниками немає.
При дальніх навісах на Мбо, деякі гравці починають рух лише тоді, коли м*яч відскочить від форварда,практично всі підбирання за суперниками.Гармаш і Сидор поки з десяток раз на одному місці поки не прокрутяться,то пас в розвиток атаки не віддадуть.Захист,то взагалі жах.Кадар,Морозюк,Кенджора,Пантич і особливо дуже заторможений Хач-це не гравці - це гальма, у яких немеє в голові крім пустоти нічого,я уже не кажу про їхній технічний арсенал.Наш тренер- рівень другої ліги упл,і то не факт.Молодь він не підпускає даже близько,за те тормозів,про яких я згадав вище,він випускає на поле.Команди першої ліги упл,а деякі команди і другої ліги швидше грають і їхні гравці набагато краще тактично підготовленні.Висновок один - світла в кінці тунелю не видно.І не треба писати в коментах,які прекрасні бійці Гармаш і Сидорчук з компанією,бо футбол -це не ринг, тут треба не битися,а грати у ФУТБОЛ з ДУМКОЮ і бажано - КОМАНДОЮ.