2017-й рік для «Динамо»

Взагалі цифра «17-ть» є не дуже доброю для «Динамо». Так свого часу під цим номером грав Сергій Федоров, якого всю кар’єру переслідували травми, навіть після того, як він змінив номер. Потім під цим номером грав румун Тіберіу Гіонане. Починав дуже здорово, але продовження було не самим кращим. Тарасу Михалику із сімнадцяткою на спині в «Динамо» постійно заважали травми.

Контракт Макаренка. Клуб та гравець ніяк не могли домовитися по новій угоді. Тоді Артем Франков писав, що гравець мав 50 тисяч на місяць, клуб пропонував 25-30, але із бонусами за титули, здобутки, кількість матчів і тому подібне. Злі язики тоді говорили, що у попередньому контракті Макаренка був пункт за яким він мав отримати певну суму грошей за певну кількість матчів, і він вважав, що його спеціально не ставлять у склад, щоб він не отримав цієї суми.

Як показало життя «Динамо» мало що втратило. Зараз Макаренко грає у середняку першості Бельгії. Починав на позиції лівого захисника, де до нього було багато претензій ( навіть від головного тренера), але потім почав грати в середині поля і стало краще. Наскільки мені відомо, середня зарплата із всіма податками в бельгійському футболі( про це в тому числі говорили наші легіонери) складає 10-20 тисяч євро із вирахуванням всіх податків. Виходить, що Макаренко нічого не виграв ні в ігровому, ні у фінансовому плані. Було б добре, якби його залишили в « Кортрейку», мова про підвищення просто не йде.

Зимова трансферна кампанія. Після всіх вільних агентів «Динамо» запросило двох захисників угорця Кадара та серба Пантіча. Оборона в першій половині минулого сезону бажала кращого. Але виявилося, що обидва футболісти – не сильніші від них, хто вже є в команді, і можуть грати тільки тоді, коли основні гравці виявлялися поза грою

Нова тактична схема. Після перших весняних невдач Сергій Ребров перейшло на схему із трьома центральними захисниками( як не якістю, так кількістю) та одному гравцеві на флангах. Мені ця схема гри імпонувала. Багато гравців заграли зовсім по –іншому, хтось отримав більше мотивації, але ця схема потребувала кадрового підсилення. Влітку Хацкевич відмовився від нової тактичної схеми.

Контракт Реброва. «Динамо» за Сергія Станіславовича починало доволі непогано, та перспективно. Але десь в середині другого сезону відбувся спад. Команда почала втрачати у грі. Стало зрозуміло. Що потрібні зміни. На жаль, Реброву не вистачило досвіду прийняти вольові, серйозні рішення, далі були тільки наслідки. В сезон 2016-2017-ть стало зрозуміло, що Ребров себе вичерпав у «Динамо», потрібні нові гравці, або новий тренер. Мені дуже прикро, що молодий тренер після «Динамо» обрав Саудівську Аравію, фактично гроші замість перспектив. В європейський футбол йому із відти буде повернутися дуже важко.

Призначення Хацкевича. Я не розумів і досі не розумію причин по якій Олександр Миколайович став головним тренером «Динамо». Поки не стало гірше із попереднім сезоном, але і краще не стало. Команда у пошуках, не вистачає стабільності. Я поки не розумію, куди рухається команда та яке вона може мати майбутнє. Поки «Динамо» нічим не відрізняється від молодіжних команд «Динамо» та збірної Білорусії, де працював Хацкевич. Якщо динамівці не зможуть нав’язати боротьбу «Шахтарю» та вилетять на ранніх стадіях із ЛЄ, так в новому сезоні може бути новий тренер

.

Літня трансферна кампанія. Прийшли доволі цікаві гравці у вигляді Кендзьори та Піваріча. Поляк ще поки адаптується, а хорват вже прижився в команді. Повернули Мбокані, який став ключовим гравцем в атаці команди. Але це вирішення проблем сьогодні, а не якась перспектива.

Трансфер Ярмоленка. Я дуже радий, що цей перехід відбувся. Хоча «Динамо» дуже важко було восени без свого капітана та лідера. Я думаю, що цей перехід пішов всім трьом сторонам на користь: клуб отримав гарну компенсацію, гравець можливість пограти у топ –чемпіонаті, а «Борусія» хорошого гравця. Дуже радий за Андрія, який без підготовки із командою до сезону, без адаптації довів, що він гравець високого класу, бо в Києві він вже десь почав тупцювати на одному місці. А «Динамо» показало, що воно не «золота клітка» і вміє вчасно відпускати гравців. По правді кажучи, якби «Динамо» пройшло в ЛЧ, так безперечно Ярмоленко залишився б.

Єврокубки. Провалили кваліфікацію до ЛЧ. Скоріше програли собі, тренерським прорахункам, ніж « Янг Бойзу». Дуже жаль, бо із фінансової точки зору ЛЧ могла стати дуже важливої підпоркою клубу у важкі часи. В ЛЄ була відверто ліва група, де головний конкурент «ЯБ» більше думав про власний чемпіонат, де він лідирує. В плей –оф навіть проти «АЕКа» буде набагато важче.

Контракт Віди. Ці питання потрібно було вирішувати раніше. В перші половині сезону користі від хорвата на полі було не багато. Я думаю, що Віда себе вичерпав у Києві, йому потрібні нові виклики. Жаль, тільки, що «Динамо» не змогло отримати компенсацію за Домагоя

Молодь так і не стала грати провідну роль. Беседін засів у запас. Шепелев почав грати тільки після травми Сидорчука. Хоча ці гравці були основними весною. Циганков так і не став стабільним гравцем основи. Травми поки йому заважають. Багато розмов про Шапаренка. На мою думку, він сильно відіграв тільки проти « Сталі». Його рівень особливо не змінився за попередні пів року, просто травми гравців першої команди дозволили йому отримати свій шанс. Така само історія із Русіним та Смирним. Із поверенням основних гравців після травм( якщо зимою ніхто не піде), так можливостей у молоді більше не стане. Хіба, що тільки у Шапаренка, де він у конкурентах має не стабільного Гармаша.

Трансфер Вербіча. Ігор Суркіс показав, що він готовий далі інвестувати на в клуб та має амбіції, хоче перемагати. Зменшення фінансових можливостей призвело до того, що почали більше працювати. Раніше було скільки розмов про ринки Скандинавії, але тільки зараз туди дійшли. Також скористалися тим, що Вербіч мав контракт тільки ще на півтора сезони, тому ціна склала 4 – ри мільйони, так би було б більше.