Спостушення. Але надія таки є.

На душі важко і неприємно. По-іншому і не може бути, бо сьогодні ми програли єдиний трофей, на який у нас лишалися шанси. Раніше був програний і суперкубок, і чемпіонат також. Гадаю, що для такого клуба, як Динамо, залишатися без жодного трофею у сезоні - прирівнюється до самогубства.

Я розумію, як молодь Динамо - Шапаренко, Циганков, Шепєлєв та той же Бурда, дуже хотіли здобути цей Кубок.

Мені надзвичайно приємно, що у нас є така молодь, яка готова до кінця віддатися за футболку з літерою "Д". Сподіваюся усі бачили, яким засмученим на лаві запасних був Микола Шапаренко, коли того замінив Мбо ? А як ледь не плакав Віктор Циганков, Володя Шепєлєв, а також Ден Гармаш після матчу. Ви це бачили ? І ці всі емоції були щирими.

Ця молодь у наступному сезоні однозначно більше зміцніє, і вірю, що почне вигравати трофеї з Динамо.

Також мене приємно було від того факту, що мешканці Дніпра, які влаштували аншлаг разом з приїжджими вболівальниками обох команд, у своїй переважній більшості вболівали за Динамо. Вони ще раз довели, що Дніпро та Динамо - друзі назавжди.

І нікуди не дітися від коментатора. Віктор Вацко у черговий раз не змарнував надію "прислужитися" своєму начальнику. Соромно повинно бути Віктору за відверту підтримку Шахтаря. Коментатор повинен бути об'єктивним. Але об'єктивністю на каналах Футбол 1 та Футбол і не пахне.

Також у кінці матчу не сподобалися ці кляті файери від динамівських ультрас. Невже ультрас не розуміють, що своїми діями підставляють людей навколо, гравців Динамо та президента ?

Тепер чекаємо на новий сезон, і на трофеї, яких не вистачає.

P.S. 19-го Шахтар забов'язані "прибити" з сухим рахунком :)