Висоцький - про футбол...

Пісенні записи – це одне… А книга з просто віршами і пісенними віршами – це інше! Бо там творчість славетного барда, видатного поета (давайте вже називати речі своїми іменами…) представлена у більшому обсязі.

Отож розгорнувши книгу (так, саме книгу!) Володимира Висоцького я знаходжу там вірш… і мабуть-таки пісню… про футбол.

У Висоцького немало пісень, присвячених спорту. Пісень, написаних з не тільки з гуморком, а і з гіркуватими інтонаціями. Пісня ця, може, й не з найпомітніших у Висоцького, але це – Висоцький!

Отож і хотілося б пробігтися поглядом по рядочках вищезгаданої пісні і, так би мовити, поміркувати уголос.

Комментатор из своей кабины

Кроет нас для красного словца, –

Но недаром клуб «Фиорентины»

Предлагал мильон за Бышевца.

Більші чи менші невдачі збірної зустрічалися шквалом критики – і тоді це нікого не дивувало. А щодо переходів рядянських гравців до зарубіжних клубів, то цього тоді і зовсім не було. А про можливі переговори і не повідомлялося. Це тепер гравець ще тільки збирається перейти до іншого клубу, а про це вже двадцять повідомлень.

Володимир Висоцький, як розповідали люди, що його знали, завжди зі спраглим інтересом приглядався до деталей, що характеризують і героїв його пісень, і обставини їх життя. Тому і цікаво – наступні рядки продиктовані фантазією славного барда чи відповідають життєвим обставинам. Отож ліричний герой пісні розповідає дружині:

Что ж, Пеле как Пеле,

Объясняю Зине я,

Ест Пеле крем-брюле

Вместе с Жаирзинио.

А як нинішні бразильські футбольні легіонери з українських клубів – щодо морозива... Чомусь цього трепетного питання журналісти не висвітлюють!

Дата написання пісні у книзі не приведена, але, мабуть, мова у ній ведеться про чемпіонат світу 1970 року, що пройшов у Мексиці. Це саме там блискучу перемогу одержала бразильська збірна. І король футболу Пеле, і Жаірзіньйо були у ній дуже помітними.

А наступні чотири рядки спочатку видались мені незрозумілими –

Муром занялась прокуратура. –

Что ему – реклама! – он и рад.

Здесь бы Мур не выбрался из МУРа –

Если б был у нас чемпионат.

Що таке МУР зрозуміло – детективи читали. Московський карний розшук… А Мур? Через мить згадалося – відомий британський футболіст Боббі Мур. А що саме сталося з Боббі Муром у 1970 році в Мексиці вже й не згадаю.

Але і у спортивних за тематикою творах барда наявні соціальні мотиви, являє себе життя – просте і невибагливе. Отож природно і сприймаються рядки поета, вельми відмінні за змістом від тогочасних передовиць.

Я сижу на нуле, –

Дрянь купил жене – и рад,

А у Пеле – «шевроле»

В Рио-де-Жанейро.

І відчувається, що ліричний герой пісні, активний футбольний вболівальник, не скільки заздрить тому, що Пеле мчить проспектами Ріо-де-Жанейро на власному «шевроле», скільки з гіркотою усвідомлює, що і сам сидить на нулі, і коханій дружині щось модненьке і симпатичненьке з одягу придбати не може.

І ще маленький штрих… Про творчість Висоцького і Черкаси. Доля подарувала мені зустрічі з такою цікавою і неординарною людиною, як Юрій Васильович Смолянський – чудовий читець, прекрасний артист. Він читав зі сцени вірші Василя Симоненка ще тоді, коли ім’я і творчість цього поета не надто часто згадувалися на радіо і в пресі. Коли ж Володимира Висоцького не стало, Юрій Васильович провів творчий вечір, присвячений творчості поета. Я йшов на той вечір не без певної остороги, бо мені важко було уявити, як пісенні вірші поета звучатимуть з уст хоч і талановитого, але читця. Але мої побоювання були марними. Вечір пройшов на одному подиху і мав неабиякий успіх.

Василь Пахаренко, черкаський літературознавець, приблизно у той же час на зустрічах з читачами і у приватних розмовах висловлював таку думку про цих же двох поетів – і Симоненко, і Висоцький писали правду! І саме цим вони і близькі народу.