Мотивація, кажете... А якже честь країни ?

Перед матчем я лише і чув, що матч для нашої Збірної зі словаками дуже важливий. І наші гравці мають мотивацію. Так що сьогодні сталось ? Невже раптом в усіх гравців зникла мотивація перемогти ? Невже усі гравці забули, для чого до Збірної приїхали ? Але перед матчем усі смачно повечеряли, зробили селфі та автографів Мальдіні "нахапали".

Давно Збірна не програвала з таким рахунком. А може і я, і усі інші зарано повірили у тренерський геній Шеви ? Думати зараз раціонально я не можу. Вибачайте.

І не треба відмовок у стилі коментатора, що ця гра нічого не вирішувала, і нічого страшного не відбулось... Та дещо відбулось таки... Надвмотивовані словаки нас просто розірвали...

Нашу рідну Збірну я просто не впізнав. Усі були розгублені, і не знали куди бігти...

І ось ми і отримали питання, чому Бойко не грає у Збірній... Бойко не має стабільності...

У що грав Андрій Миколайович, лише йому відомо. І Шева хотів експерементів ? Ось і доексперементувались... :(

Що робив на полі Борячук, лише одному Богу відомо. Абсолютно безкорисний гравець.

І десь усередені другого тайму показали Андрія Миколайовича. Його розгублене обличчя говорило само за себе.

Можете зараз і мене зараз критикувати, але я дуже засмучений і злий, що моя (наша) Збірна програла.

Ця гра показала рівень брата Ракицького - Борячука, Бойко та особливо Крівцова. Це гравці не рівня Збірної. Треба з ними попрощатись.

А самого голден-боя і близько до Збірної не підпускати. Абсолютно дурний хлопчик, який не паса не вміє віддати, не обіграти один в один, не відкритись у вільну зону. Що він робить у великому футболі, я просто не розумію... І взагалі вихід голден-боя у напад при рахунку 1:4 - це апофеоз матчу.

Можна звісно казати, що такий сильний ляпас повинен кожен тренер отримати, щоб потім вдосконалюватись. Але це усе відмовки.

І захисту я не бачив абсолютно.

Чому у запасі сидилі одні з кращих гравців чемпіонату - Миколенко та Шапаренко ? Чому Швед навіть на 15 хвилин не вийшов ? Якщо ж експерементувати, то експерементувати до кінця.

Одного сьогодні не було у нашої Збірної - цілісності та єдності, коли б один за одного й за честь країни бились.

Настрій зіпсований. Можна заспокоювати себе, що з турнірної точки зору, нічого для України не змінились. Але ці 4:1 ніяк не лізуть з голови...

Хочеться вірити, що тренерський штаб зробить висновки, і більше такого не повториться.

У Збірну вірити та підтримувати буду завжди. Це навіть не обговорюється. Бо іншої Збірної немаю.

P.S. А ось хто мав мотивацію приїхати та підтримати нашу Збірну, то це наші вболівальники. Вони - казкові та неймовірні. Ось вони і заслужили на оплески.