Епізоди з минулого \ 2 \ .

Епізод 2 .У 1962р. до Києва несподіванно запросили воротаря чемпіона ОІ-56 Бориса Разинського,який тоді зіграв за нас 18 матчів в основі та 6 нападаючим за дубль. Боб, як його прозвали болільники, одразу припав до душі публіці. Високий, кремезний, візуально трохи важкуватий, він мав феноміальні реакцію і стрибучість з місця.

Борис був богом лініі воріт, а в окремих матчах просто безподібним, як наприклад, у гостьовому матчі із Зенітом \ 1-1\, який показували по теліку. Його суперсейви запамяталися надовго, особливо, коли з місця! стрельнув у девятку і відбив мяч. Я тільки бачив таке ще один раз у житті, коли Банников так зіграв у Донецьку, хоч і програли. А у тій грі із Зенітом ще одне чудо створив Лобан, з льоту різаним забивши під стійку. Вмів також Боб і феноменально пропустити пінку, але люди на нього за це не ображалися бо був він як у воротах, так і у нападі футболістом-полумям. Таким він і зявився перед глядачами переповненого Динамо, коли 26.08.62р. вийшов на заміну грати за дубль напом проти Локо. Стадіон заревів бо знав, зараз Боб запалить! Він несамовито бігав і вступав у боротьбу з усіма, правда це у його виконанні нагадувало футбол школярів на перерві-кожен за себе, але глядачам було весело. В один з моментів кияни заробили пеналь у Бесарабку, який і взявся бити під гул глядачів Боб. Комізм був у тому, що за Локо стояв ще один збірник, Маслаченко, якого за те, що хотів перейти у Спартак зігнали на перевиховання у дубль. Під веселощі глядачів Боб взяв розгін за метрів 15 і з прискоренням танку вдарив сильніше за відомий удар Беланова \ тоді так бив ще Красницький . Добре, що худенький Вова встиг впасти по центру до удару, інакше він з мячем через сітку влетів би до кабінету голови уряду, а кепка летіла б ще до Деміівки. Стадіон просто впав від сміху. А на слідуючий день відбувся прохідний матч основних складів \ 3-0 , 63т.гл. . Вова і Боб теж там зіграли, відповідно замінивши слабенького Туголукова та просто занудьгувавшого Макарова. До речі, у тому матчі у півзахисті у парі з Войновим грав майбутній наш директор* Сосніхін бо його майбутнє місце центрбека тоді було міцно забито за Щегольковим. Один гол забив чудовий технарь із Львова Басалик. Написав і подумав, от його б сьогодні до Києва- сильний та швидкий був нап. А тоді у нього не вийшло, так як була ера Лобановського. Ось такий був тоді футбол у Києві.