Минає 2018 рік.

Шановні друзі! Вже залишається небагато часу і 2018 увійде в історію! У кожного він був свій! Сьогодні я хочу висловити слова подяки гравцям і тренерам.

Робітникам стадіонів, котрі готували споруди до матчів. Стюардам під час матчів.

Вболівальникам за підтримку своїх улюбленців.

Співробітникам сайту "DYNAMO.

Рік минає. Він вже ніколи не повернеться. Попереду черговий. Знов будуть ігри Чемпіонату України. Кубка України. Міжнародні зустрічі. І знов тисячі вболівальників йтиме на стадіони. Інші у екранів у телевізора, або в інеті.

Не можу знайти слів, щоб висловити подяку тим, завдяки кому в Україні відбуваються футбольні події. Триває війна з недосусідськими "братами" дикою ордою під назвою "роSSия" тисячи вбитих і поранених. Завдяки воїнам на Сході, котрі не дають розповзтись рашиської погані по усій країні, маємо можливість насолоджуватись мирним життям! Низький Уклін Вам наші воїни!

Дай Боже, щоб у 2019- закінчилась війна Нашою перемогою! Згине назавжди мокшанська орда. Країна почне загоювати рани. "Зоря" повернеться до дому! Футбол- суто мирний вид спорту! Слава Богу! У ньому немає не вбитих не поранених, як на війні. Хтось програв, хтось виграв, невдоволення вболівальників, на то він і футбол!

Грудень шипками висрібля вітражі. Затишок,спокій...Потрібно так мало... Спогад пекучий- зима в бліндажі: двері- то ковдра, а їжа- то сало. Та стоїмо ми на нашій землі, рідним теплом, що серця зігріває, Витримка хугу солдат на війні, духу свободи вона не здолає. Бо розумієм,- ніхто, окрім нас, встояти спробує в цю люту стужу. І сподіваємось- прийде наш час, ще відіграємо тіло і душу... ( Олег Бородай )

З наступаючим 2019........