Навіщо дії заміняти словами?

Як на мене, краще було виграти у Зорі та подивитись на табло. І не треба було щось казати тренеру , бо іноді дії більше кажуть за себе, ніж багато слів. Гра забувається, а рахунок – назавжди. Стабільність дуже гарна річ, а у футболі особливо. Ось вже другу гру Динамо дивує своєю неочікуваною постійністю.

Дві зустрічі з командами третього та четвертого рядку у таблиці , а результат стабільно нормальний. Це колись в минулому Динамо так лякало своїх суперників, що вони ще до гри програвали, а наразі біло-голубі зрівнялись з рівнем майстерності футболістів та ідей тренерського штабу з практично усіма командами УПЛ. Тому бажати та ще очікувати перемогу в кожному матчі нездійснена мрія вболівальників. Динамо зараз грає якось дивно - то створює за гру один-два моменти, яки реалізує в гол і перемагає, то має їх стільки, що незрозуміло, як можна було обмежитися єдиним м’ячем , а потім перепустку дає суперникам, щоб вони того кругленького у ворота Бойко теж поклали. Як от сьогодні сталося.

Можна дуже багато неприємних слів в адресу команди, тренерського штабу та президента висловити, але то марна вигадка, бо вболівальники та сам клуб ніяк не перетинаються у просторі , тому вони нас не чують, а ми їх бачимо та чуємо , як нашого нового президента, по телевізору. Сам нічийний результат не дуже поганий підсумок, все вже давно зрозуміло,в кого то золото, та навряд чи срібло у Динамо може хтось спромогтись відібрати, але ж є такі звичайні людські якості, як совість, повага та відповідальність, яких сьогодні бракує в Динамо . Тому і бачимо другий матч поспіль з підсумковим рахунком 1-1.

Звичайно, можна дати пояснення, що багато травм у футболістів команди , дуже багато молоді, та сама команда ще будується , бо швидко неможливо це зробити, щось там про гроші додати, але ж все це відмовки, бо про справжні причини такого падіння нам ніколи не повідомлять. Бо дуже неприємно про особисті недоліки розповідати, а вигадану історію та ще з продовженням - легко. Якості не вистачає - це слова головного тренера Динамо на прес-конференції. Але ж є дуже слушне запитання до нього - а для чого існує тренерський штаб, для чого футболісті тренуються кожного дня, навіщо це їм потрібно, бо як тільки відповідальна гра у Динамо , одразу рештки якості кудись зникають. Приклад європейських зірок повинен навчити наших професіоналів, працювати наполегливо та доцільно, але , мабуть чужа та незрозуміла мова не дає повного усвідомлювання, що треба робити і як та клята якість з’являється.

Та ні, я давно вже не радію від можливості почути головного тренера після чергової гри. Нічого нового , нічого видатного, нічого зрозумілого . Кожного разу, одне і те ж: Хлопці дуже старанно грали, ми контролювали хід гри, та особисті помилки звели нанівець усі задумки штабу. А ось дивитися на табло все болісніше та страхіття переслідує постійно, а майбутнє лякає.