Ми в глибокій ямі, причому намагаючись вилізти, ще глибше в неї занурюємось. Поки на полі на початку сезону виділяються тільки новачки, в перших іграх Родрігес, сьогодні Кадірі...та поступово і вони влиються в загальну сіру масу(Жерсон вже почав) і далі по накатаній... Сумно...А щодо Михайличенка, ну так він не чарівник і не фокусник, щоб за тиждень з гаком змінити щось в цій команді, це не реально.
Навіть "встряска", яку завжди супроводжує зміна тренера, на жаль не допомогла. Поки все так як було, і це не дивно... За десять днів переформатувати і перебудувати те, що в нас поступово нашаровувалось останні 18 років нереально. І зрозуміло, що це не спадок одного лише Хацкевича, над командою в свій час "почаклували" і інші спеціалісти, з динамівськими серцями і без них, в тому числі і нинішній тренер...Були у нас короткочасні підйоми, як то при Сьоміні-1, чи Реброві, але це скоріше виключення з правил. В основному команда неухильно і поступово рухалась в низ, рік за роком, сезон за сезоном... Я не хочу сьогодні ні виправдовувати, ні критикувати Михайличенка, та й ніхто напевне не чекав кардинальних змін. Однак сьогодні треба було перемагати...хоча б для поступового виходу з вкрай негативного психологічного стану, бо вийти із ігрового застою не зміг би ні закордонний, ні інопланетний, і ніякий інший тренер. Це перш за все повинні були зрозуміти гравці, бо вигравати вибачте в Олімпіка треба в будь-якому випадку...З тренером, без тренера, на снігу, на пляжі... Не легко буде Михайличенку, ой не легко...І майже не реально...Хоча є один плюс, що ламати і руйнувати нічого не треба, уже всьо як кажуть - до вас. Так, що мабуть нас знову чекає чергове будівництво, яке в останній час на привеликий жаль закінчується повним розвалом... Терпіння нам друзі...(((