Початок вересня... Ще нібито тепло! Але ось вже вам і осінь. В українських школах і вишах починаються заняття. А у тренерського штабу «Динамо» заняття уже почалися. Ще тиждень тому. І предмет, що вивчається... ну, дуже цікавий – «Як перемагати в українському чемпіонаті». І поки що оцінки з цього предмету не найвищі.
Але не будемо поспішати з висновками.Нині телевізія знаходить собі видовище і там, де раніше – і зовсім не шукала. Рахунок 2:1 на користь «Динамо»... І тут «Зоря» зрівнює рахунок. І гол був, як висловився коментатор, шедевральний. І відразу ж крупним планом показано – тренерів «Динамо»... Звичайно ж, на обличчях досада. Але особливого нервування нема. І це добре. Треба уміти тримати удар. І вчитися – на удар відповідати ударом.
У кожного матчу – своя передісторія. Це перший матч «Динамо» з «Зорею», якою керує вже Віктор Скрипник. Людина з бундеслігівським досвідом. Отож і хотілося б придивитися, а який вигляд матиме «Динамо» на фоні «Зорі», а «Зоря» на фоні «Динамо». І хотілося б, звичайно ж, щоб «Динамо» перемогло.
Перемоги не сталося. Бо якби була перемога, то усі б тільки й говорили – які ж вони молодці... динамівці! А у випадку нічиєї роздуми уже на іншу і не менш актуальну тему – чого ж у борщі не вистачає?! Тобто чого не вистачило команді для перемоги.
Вважаю, що команді трохи не пощастило і вона могла б перемоги досягти. Але крім фарту чи нефарту для нічийного результату були й інші причини.
Спочатку про голи, забиті «Динамо». Перший гол, забитий Жерсоном після далекої передачі, був наслідком награної комбінації. Подібний гол у «Динамо» у цьому чемпіонаті вже був. І забивав тоді, здається, Буяльський.
Другий гол теж був забитий після далекої передачі, коли динамівці своїми несподіваними діями зуміли спантеличити і заплутати захист «Зорі».
Чому «Динамо» не змогло перемогти?! Однією з причин могло б бути те, що дії «Динамо» не відзначаються розмаїттям варіантів. Або команда відповідає атаками на атаки суперника, або вибирає обережний оборонний варіант. При цьому віддаючи ініціативу суперникам. А цього якраз робити і не слід.
Чому б, скажімо, при рахунку 2:0 на свою користь не потримати м’яч, ніби пропонуючи супернику – вам потрібно відіграватися, вам потрібно атакувати, то... спочатку заберіть м’яч. А тільки суперник починає відкриватися, тоді вже можна стрімко контратакувати. Гра на високих швидкостях – це чудово! Але більш ефективно, коли швидкість гри регулюється. І коли це робить «Динамо», а не його суперник.
Тепер щодо Циганкова. Це талановитий гравець і його помічають і болільники, і журналісти. Але помічають і захисники суперника. Цьому гравцю для реалізації своїх кращих якостей потрібні вільний простір і висока швидкість. У матчі з «Зорею» вільного простору у Циганкова майже не було. Досить було йому одержати м’яч і його відразу ж атакували захисники суперника. Тобто набрати швидкість не давали. Складається враження, що до гри цього талановитого футболісти суперники потроху звикають. І потрібні нові, несподівані ходи. Тут є над чим замислитись і самому футболісту, і динамівському тренерському штабу.
Щодо «Зорі», то команда продемонструвала бійцівський характер, уміння грати на флангах і непогану культуру пасу. А що далі – побачимо.
Отож заняття тренерського штабу «Динамо» з предмету «Як перемагати в українському чемпіонаті» продовжуються. Сподіваємося не тільки на неабияке старання осіб, що навчаються, а і на більш високі оцінки, які вони зможуть одержати у процесі навчання!