Дивлячись на те що зараз відбувається в Динамо, хочу написати свою точку зору з приводу цього. В серйозних клубах при зміні тренера не міняється стиль гри команди і напрям розвитку клубу. Думаю не потрібно було змінювати Михайличнка коли він був перший раз тренером Динамо, а особливо призначати Газаєва ГТ Динамо який замінив все Динамівське на московсько-іспанський дир дир - тікі така, короткий пас.
Біля мене по сосідству живе 12 ти річний хлопчина який грає за футбольну команду школи форвардом, теж болільник Динамо, ми з ним ділимся враженнями про зіграні матчі, якось він мені сказав: "За цей короткий пас повбивав би". Він не бачив в живу великих перемог Динамо при Лобановському і не читав про тактики, стилі і напрямки розвитку футболу, але йому такий футбол не подобається як і мені теж. Для того щоб успішно грати в короткий пас, на полі має бути 10 технічних бразильців чи іспанців, але це буде вже не Динамо Київ. Бог дав більш південним народам техніку нам силу і швидкість і потрібно використовувати нашу сильну строну, тільки в цьому бачу успіх. Це розуміли Лобановський, Базилевич і Зеленцов, і тому був побудований Динамівський стиль гри який дозволяв вигравати в більш технічних команд, а московські команди з їх дир дирами ми били регулярно і багато. УЕФА же своїм рубіновим орденом Лобановського нагородило не просто так. Не потрібно переходити на футбол в якому ми будем не сильні через наші природні дані, ми ж не іспанці чи бразильці. Це саме і показав час після Лобановського, що при грі з більш технічною командою Динамо програвало. Люди пишуть, що з часів Лобановсського в футболі дещо змінилося, але не наша природа, не те що в більш технічної команди можна виграти за рахунок кращої фізичної підготовки, сили, швидкості, бажання, тим що порядок б'є клас, а це все основа гри Лобановського. Я пам'ятаю слова одного нашого відомого в минулому футболіста, а потім тренера, коли Лобановський ще не повернувся із сходу в Україну він говорив що поки ВВЛ був на сході футбол змінився і його методи будуть не успішні, а він прийшов і Динамо грало в півфіналі ЛЧ, а Барселони і Реали громилися і вилітали від нас не раз. Михайличенко сповідує той же стиль що Лобановський він його кращий учень, у тренерстві мав успіхи, тому в мене прохання і побажання до журналістів, блогерів і болільників, ДАЙТЕ МИХАЙЛИЧЕНКУ ЧАС ВСЕ ЗМІНИТИ, НЕ ЧИНІТЬ ЗАРАЗ НА НЬОГО І КОМАНДУ ТИСК, ДАЙТЕ ЙОМУ СПОКІЙНО ПРАЦЮВАТИ. Напевно ще і праві були Ріанчо з Гомесом коли говорили про зону комфорта в окремих футболістів, вони підібрані під короткий пас в який вони грали завжди. Так що зараз в Михайличенка багато роботи, йому тяжко і ще потрібно більш швидких і вмотивованих футболістів...
Лобановского-Базилевича,есть и то, в чем автор, на мой взгляд, ошибается. Во-первых, Михайличенко не явля-
ется учеником покойного ВВЛ и его работа в качестве ассистента с последним ничего не означает. Игра же "Ди-
намо" в 2002-04г.г. и сб.Украины в бытность Михайличенко была чем угодно, но только не следованием идеям Лобановского. Тем более, при Михайличенко был дан крен в сторону иностранных легионеров, весьма далеких
от фирменного динамовского футбола.Также вели себя сменявшие друг друга тренеры "Динамо"(кроме Буряка, проработавшего всего 2 месяца(?!), которые, в большинстве своем, хотя и играли в киевском "Динамо", но как тренеры были далеки от идей Лобановского. Потому команда постепенно регрессировала. Не знаю, в чем автор
находит правоту Рианчо, но то, что последний вместе с Ребровым занялся "переучиванием" команды на "испан-
ский лад", ни к чему позитивному это не привело.
Справедливости ради следует отметить, что Газзаев не имел никакого отношения к придуманной автором т.н.
"московско-испанской дыр-дыр-тике-така". Достаточно вспомнить болельщикам со стажем как играли руководи-
мые Газзаевым московские "Динамо" и ЦСКА. Да и традиционно московские команды,кроме "Спартака", отдава-
ли предпочтение атлетичному футболу, разве что "Торпедо" отличалось комбинационным стилем, сочетая пер-
воклассных высокотехничных исполнителей с физической готовностью, что роднило его с киевским "Динамо"
времен Маслова и Лобановского-Базилевича.
Что касается "зоны комфорта" для Михайличенко, к которой по сути призывает автор, то она навряд ли осуще-
ствима, особенно, в нынешней ситуации. Болельщик - существо нетерпеливое и нетерпимое. Это не значит, что
приемлемое обсуждение и критика имеют что-либо общее с грубыми и оскорбительными выражениями по адре
су тренера и футболистов.
но если "эмоциональная" часть блога правильная, то с "матчастью" большая проблема
Газзаев в "дыр-дыр" не играл!
как раз у него был очень атлетичный вертикальный футбол на "единоборствах и подборах", который не удалось довести до ума
автор или не видел или с Семиным перепутал
но и к работе Палыча претензий быть не должно, ведь он принял команду не "после Михайличенка" в 2004, а в ужасной яме сродни нынешней в 2008...
так уж лучше "дыр-дыром" прилично играть в ЛЧ и ЛЕ, чем "псевдодинамовским" футболом позориться
Наразі все виглядає так що Динамо витратить ще кілька років в пусту.
А спокійно сидіти і спостерігати як дорога тобі річ на повній швидкоті мчить у провалля, здатен не кожен.
Те що будує Михайличенко побудувати не можливо, з тим результатом якого ми чекаємо.