«Волга-Волга» на новий лад. (У головних ролях – гравці «Динамо».)

Є підозра, що зараз, після яскравої перемоги над «Шахтарем», цей блог не на часі. А може і навпаки – якраз зараз його і озвучити. Чесно кажучи, щось подібне хотів написати вже давно, але заважали чисто технічні моменти – важко писати більш-менш об'ємний текст на клавіатурі телефону, та ще й «за допомогою» остогидлого Т9.

«Волгу-Волгу» згадав не просто так, а завдяки одному з персонажів, а саме – лоцману пароплава у виконанні Володимира Володіна. Завжди згадую цей епізод, коли «Динамо» починає чудити на полі як кажуть «до зупинки серця». Так от, лоцман спочатку посадив на мілину пароплав, а через деякий час і парусник. Далі пряма мова: «-Что ж ты старый черт хвастался, что все мели знаешь!? -Конечно знаю! Вот это первая мель! (пароплав). - А это – вторая! (парусник).» Так от, дуже часто гравці «Динамо» виступають у ролі оцього самого лоцмана, особливо в іграх з апріорі слабшими суперниками. Забивши один м'яч, перестають грати у футбол і просто намагаються дограти матч як-то кажуть «на класі». А класу вистачає не завжди, тому і стаються такі прикрі нічиї, як наприклад остання гра з «Карпатами». Все що «Карпати» змогли створити, у тому числі і забитий м'яч – це заслуга не їх, а якраз динамівців, які перестали догравати епізоди, не поспішали перекривати зони, не закривали гравців суперника і просто втрачали позиції. Образно кажучи, кияни сідають на мілину, яку ж самі і знайшли. Не буду казати про всіх, але щоб перемога «змахнула крильцями і відлетіла у вирій», достатньо і декількох гравців. Я б не писав усього цього, якби це була «одноразова акція», але ж такі втрати очок на рівному місці явище постійне і найчастіше - якраз у останні хвилини гри, коли вже і відігруватись ніколи. Тепер от чекаю гри наступної. Зі «Львовом». Буду сподіватись, що усе-таки «футбольні мілини» зостались позаду, а попереду – чистий фарватер. З повагою до вболівальників – Vlad.