Так, треба, щоб діяльність, якій віддаєте час і сили, приносила... ну, хоч якийсь результат. Може, й не була особливо успішною, але ж... і не без успіхів теж. А як же їх досягати – отих клятих успіхів?! А це питання... Бо не все так просто.
Доводилось читати і таку річ. Хворим, яких треба було морально підтримати, підняти настрій, вмикали.
.. енергійну, життєрадісну, веселу музику. І що ж?! Багато хто і справді ж оживав і веселішав. Але було немало і таких пацієнтів, хто від «веселощів» гучної музики відчував себе ще більше морально притоптаним. Ось для таких людей і вмикали тиху, сумну, елегійну музику. І люди і справді ж веселішали... від сумної музики! Бо люди різні. Ото ж і музика їм потрібна... різна.І щодо ліків буває ситуація та ж. Скажімо, два пацієнти... А страждають від однієї і тієї ж болячки. І препарат виписали їм один і той же. Одному – дуже допомогло! А щодо іншого – результат нульовий.
І у спорті те ж саме. Один тренер – жорсткий... ну, майже диктатор! І досягає успіху. А інший – відвертий ліберал... Але ж і у нього – успіх! А зокрема у футболі?! Збірна... ну, скажімо, Аргентини... діє у гостроатакуючому стилі. І стає – чемпіоном світу! Минають роки і та ж збірна... але з іншим тренером і іншими гравцями... також стає чемпіоном світу. Але діючи вже в оборонному ключі.
Згадується епізод. Було це кілька років тому. Одна з мистецьких тусівок. Після легенького фуршету спілкуються письменники. Один з них (пише детективи... та і журналістський стаж немалий!) звертаючись до спірозмовників, каже:
– А ви знаєте, як пишуться... сенсаційні статті?!
Співрозмовники відразу напружились і почали активніше прислухатися. Ніхто з них, звичайно ж, і не збирався створювати сенсаційні статті. Але ж цікава інформація ніколи не буває зайвою. А тим більше, коли мова йде... про секрети майстерності.
А досвідчений журналюга і вельми удатний детективний «вовк» продовжував:
– Найважче – це знайти тему... Ідете до бібліотеки, переглядаєте періодику... І читаєте у одній з статей, наприклад, таке. У Нью-Йорку – недостатня кількість туалетів... народ мучиться... народ страждає... ніхто не знає, що ж робити...
І ви розумієте, що тема – вже знайдена! І ось... Ви живете у Черкасах... Отож і пишете у статті: у Черкасах – недостатньо туалетів! В результаті – народ мучиться... народ страждає... ніхто не знає, що ж робити. Додаєте кілька соковитих, вражаючих, убивчих подробиць і... сенсаційна стаття готова!
Прослухавши усе це, хтось з слухачів щиро дивувався
– ну, треба ж... настільки усе просто! У когось були і сумніви – а чи може ось такий... загалом простенький рецепт… реально працювати.
Минуло не так вже і багато часу. І автор цих рядків завітав до однієї з черкаських міських бібліотек. Не для того, щоб знайти тему для сенсаційної статті, а щоб узяти собі щось почитати. Цікавеньке, певна річ. Заходжу до читального залу. Свіжі газети додому не візьмеш, а ось підшивку газет вже прочитаних можна і узяти. Про новини з них не дізнаєшся, а ось цікавих статей там загалом немало.
Отож уже вдома переглядаю номери газети. Газета з солідною репутацією. Виходила у Союзі кілька десятків літ. Нині ж назва дещо розширилася – видання таке-то... в Україні. І натрапляю на номер, де актуальна стаття: у одному з російських міст гостра проблема – недостатньо туалетів... народ мучиться... народ страждає... ніхто не знає, що робити. Згадую монолог колеги по перу і думаю – ну, мабуть, співпало.
Наступного разу беру в бібліотеці підшивку тієї ж газети. Але підшивку на рік чи два раніше чи пізніше. І знову стаття. Іншого автора. А тема... ну, майже та ж. У одному з українських міст болюче питання – недостатньо туалетів... народ мучиться... народ страждає... ніхто не знає, що робити.
Отож у автора цих рядків відразу і виникло припущення – а, може, почутий мною рецепт усе ж... реально працює. А сам собі і думаю – оце була б хохма, коли б кілька авторитетних газет у один і той же день написали... про туалети! А втім, коли тема гостра і актуальна – то чого б і не написати?!
Отож є рецепти успіху. Рецепти надійні... Але який з них спрацює сьогодні, а який завтра – питання, варте довготривалої дискусії.