Луческу? ДИНАМО!

Емоції вже трохи вляглися, а тому вирішив написати цей пост. Отже, Мірча Луческу -— головний тренер ФК Динамо Київ. Звикати до цього формулювання доведеться довго, а сюрреалістичні фото та заголовки все ще змушують час від часу протирати окуляри, щоб знову і знову усвідомлювати нову реальність. Від себе хочу сказати, що я так само, як і більшість справжніх вболівальників Динамо, вважаю це призначення, м’яко кажучи, неоднозначним.

З одного боку, я, чесно кажучи, досі не розумію, як у керівництва Динамо вистачило мужності та нахабності водночас поставити свій підпис під настільки екстраординарним призначенням. Очевидно, ІМС розумів (або міг, принаймні, здогадуватися), яку реакцію потягне за собою це рішення. Але ж все одно зробив це, не дивлячись ні на що. Реакція не змусила себе довго чекати, і вже за кілька десятків хвилин після офіційного оголошення, хлопці з динамівської трибуни приїхали до Суркіса “в гості”. Далі була досить важка розмова (її деталі можна прочитати тут: https://football24.ua/ya_vhriv_u_dinamopivtora_milyarda__surkis_zustrivsya_z_oburenimi_ultras_kiyan_n613112/), після якої сторони розійшлися (як мені відомо), так і не дійшовши до будь-якого взаємопорозуміння чи консенсусу.

Ультрас одразу ж після офіційного оголошення про призначення Луческу у своїй заяві чітко окреслили емоції та анонсували акції протесту. Емоції хлопців я повністю розумію та певною мірою розділяю, адже коли ми усі вголос розмірковували про те, що нам більше не потрібні “керманичі з динамівськими серцями”, навряд ми могли б уявити в той час про те, який “сюрприз з протилежного полюсу” нам готують. Це дійсно так. Проте, трохи охолонувши, я почав думати та прийшов до висновку: “Може ми принаймні спробуємо оцінити не тільки особливості особистості нового головного тренера Динамо, але почекаємо на те, яку гру команда почне демонструвати під його орудою та якими будуть результати?”.

Я свою думку нікому не нав’язую, це абсолютно нормально, якщо Ваше різко негативне ставлення до того, що відбувається, ще не пройшло (а можливо в когось і зовсім не пройде), але менше всього мені зараз хочеться спостерігати за “внутрішньодинамівським” розколом всередині вболівальницького середовища. Я веду до того, що акції протесту, на мою думку, не мають стосуватися безпосередньо команди. Я навіть не розглядаю для себе можливість “призупинити” вболівання за Динамо через призначення Луческу, адже всі ми прекрасно знаємо: колись Суркіс та Луческу підуть, так само як це було з їхніми попередниками, а Динамо буде жити й писати свою історію далі. Давайте просто будемо пам’ятати про те, що Ми — це Динамо, а Динамо — це Ми.