На узбіччі біля готеля самотньо стоїть старенька автівка, поруч ведуть розмову двоє чоловіків у спортивних костюмах.
Президент клубу в синьому (далі П.) Що за машина?
Власник в чорному (далі В.) Лінкольн!
П. А скільки років?
В. Багато, але стан добрий, більше року взагалі стояв у гаражі.
П. По нашим дорогам мав пробіг?
В. На жаль, 12 років, але то були його кращі роки, ви знаєте, він дуже любить українські дороги.
П. Напевно, йому мастило й паливо потрібні іноземні?
В. Дуже потрібні , я вам дам телефона, людина є, хоч і селюк, проте спритний - іноземні мастило й паливо постачає за невеликі кошти.
П. Та знаю я його, мав справи. А збірка чия?
В. Румунська, та ви не хвилюйтесь, в мене механік є, Спиридон, він цей Лінкольн знає, як свої п'ять пальців, до останнього гвинтика!
П. То скільки хочете?
В. Три мільйони.
П. Це багато. І вік, і пробіг по нашим дорогам.
В. Ну, гаразд, вам, як президенту клубу, нехай буде два.
Чоловіки б’ють по рукам, президент сідає за кермо, полегшено зітхає: нарешті у клубу є іноземне авто. Заводить двигуна, Лінкольн, випустивши хмаринку сивого диму, неквапливо рушає на базу свого нового господаря.
Вечоріє.
учетная запись этого пользователя была удалена
--------------
Заводить двигуна, Лінкольн, випустивши хмаринку сивого диму, неквапливо рушає на базу свого нового господаря. (с)
-------------
Линкольн хотя бы может передвигаться )))
Посмотрим куда вывезет)))
Хотя на 90% есть уверенность куда именно он вывезет )))
учетная запись этого пользователя была удалена
Не впоравшись з кермом, президент зніс кількох помічників на базі)
Cутеніло... :-)